Забудьте, що ви отримаєте прощення від Бога, лише через те, що кинете священику 5 гривень

Давайте зараз перенесемося в XV століття – час життя Мартіна Лютера. Як пригадуєте, цей католицький монах відрікся від своїх чернечих обітниць (що ніяк не робить йому честі), однак категорично виступив проти зловживань інших людей у справах віри, фінансів, а іноді й здорового глузду. Серед іншого, Лютер категорично виступав проти індульгенцій – спеціальних папських грамот, які обіцяли людям прощення гріхів у момент їх придбання.

Одним із найбільш ревних і успішних дистриб’юторів папських індульгенцій у той час був відомий настоятель домініканського монастиря на ім’я Іоан Тецель. Розповідають, що якось один аристократ із Лейпцига звернувся до Тецеля з проханням простити йому один гріх, який він ще не зробив, але обов’язково зробить у майбутньому. Той погодився за умови негайної сплати вартості індульгенції. Аристократ заплатив скільки було потрібно, на тому й вони розійшлися. Коли ж домініканець покинув місто, згаданий багатій із своїми друзями його наздогнав та сильного побив, при цьому наголошуючи, що саме цей свій гріх він і мав на увазі, коли купляв у нього індульгенцію.

Ця історія для нас важлива тим, що вона може навчити нас одразу кількох важливих речей. Перше це те, що навіть відступники від церкви часто можуть мати рацію, зауваживши наші помилки. Якщо невіруючий критикує церковну людину,то наше завдання чесно та без ненависті до критика на себе подивитися і поміркувати, а чи не має він рації, коли так каже. Зазвичай, віруючі звикли заперечувати свої помилки, посилаючись на те, що немає значення думка людей які живуть поза церковною огорожею. Формально це так. Нас не повинна надто переймати думка інших людей узагалі, бо має значення лише те, що думає про нас Бог. Однак не забуваймо, що не всі люди дурні, а багато з них значно розумніші від нас, і можуть сказати про нашу поведінку чимало правдивого.

А другий урок, – не менш важливий. Наше покаяння не може бути формальним. Забудьте, що ви отримаєте прощення від Бога, лише через те, що кинете священику 5 гривень і похвалитесь йому, як весело ви привели останній вікенд. Навіть 200 гривень вам не допоможуть, якщо у вас не буде щирого каяття за вчинене, не буде відрази до себе та того, що ви робили. Для прощення гріхів від Бога, ми не тільки не повинні повторювати знову минулих помилок, але маємо максимально повно виправити наслідки того, що робили. Не забуваймо, що Сповідь і Покаяння це різні речі. А на сьогодні це все. Я щиро бажаю всім нам провести залишок цього дня в спокої та мирі душі. Бережіть себе і будьте мені здорові.

«З глибини взиваю до Тебе, Господи, Господи, почуй голос мій. 2 Нехай будуть вуха Твої уважні до голосу благання мого. 3 Якщо на беззаконня наші зважатимеш, Господи, Господи, хто встоїть? 4 Але у Тебе прощення; нехай благоговіють перед Тобою» (Пс.129:1-5). (10.07.17)

Добрий ранок з о.Євгеном