“Тарифи помножать на два”: як зміняться послуги ЖКГ для українців у 2025 році

“Тарифи помножать на два”: як зміняться послуги ЖКГ для українців у 2025 році

І влада, і експерти допускають, що вже у 2025 році вартість послуг ЖКГ може суттєво зрости.

З початком опалювального сезону в Україні почали активно обговорювати тему підвищення тарифів на комунальні послуги. Незважаючи на те, що наразі діє мораторій на перегляд деяких тарифів, і влада, і експерти допускають, що вже у 2025 році вартість послуг ЖКГ може суттєво зрости. Главред опитав експертів щодо того, чого чекати українцям.
МВФ не зобовʼязує, але й не забороняє
Варто зауважити, що про можливе підвищення тарифів у 2025 році побічно почали говорити ще кілька місяців тому. Так, ще в серпні Нацбанк припускав поступове підвищення через складний стан в енергетиці та державному бюджеті протягом наступних років.

“Мораторій на підвищення окремих тарифів на послуги ЖКГ для населення ще певний час обмежуватиме зростання адміністративних цін. Проте їх поступове приведення до ринкових рівнів, яке, згідно з припущеннями, розпочнеться з 2025 року, стане вагомим проінфляційним чинником у 2025-2026 роках”, – зазначалося в інфляційному звіті регулятора.

Нагадаємо, що закон №2479-IX, яким регулюються відносини на ринку природного газу та у сфері теплопостачання, був підписаний президентом Зеленським ще 18 серпня 2022 року. Згідно з документом, в Україні на період дії воєнного стану та шести місяців після його закінчення діятиме мораторій на підвищення тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) та послуги з постачання гарячої води для всіх категорій споживачів.

Втім, мораторій не поширюється на електроенергію та холодну воду. Тому у травні цього року уряд підвищив тариф на електричну енергію для населення з 1 червня на 60%, з 2,64 до 4,32 грн/кВт-год. Тоді ж міністр енергетики України Герман Галущенко заявляв, що попередній рівень тарифів, особливо враховуючи знищення енергосистеми через обстріли ворога, не покриває навіть собівартості виробництва, тому це “складний, але необхідний крок”.

У той же час, як зауважили у Міністерстві фінансів, українська сторона разом із експертами МВФ розглядає можливі варіанти підтримки енергетичної стабільності країни, враховуючи значну шкоду, яку завдала РФ енергетичній системі України та, як наслідок, вплив цього на відновлення економіки України.

“Меморандум, який було оприлюднено після затвердження програми, від 24 березня 2023, а також пʼять його наступних оновлень після кожного перегляду включали блок про реформу енергетичного сектору. Усі оновлення Меморандуму розглядали потенційну можливість підвищення тарифів на енергоносії, як захід, спрямований на вирішення проблем в енергетичному секторі через повномасштабну війну. При цьому, такий захід можливий лише за умови виділення достатніх та адресно спрямованих ресурсів для захисту вразливих домогосподарств”, – зауважили у відомстві.

І додали, що меморандум від 18 жовтня 2024 року повторює потенційні заходи, які були в минулих оновленнях, не пропонує нові та не створює для України зобовʼязань щодо збільшення тарифів на енергоносії під час війни.

Водночас, судячи з листа про наміри до керівництва МВФ українська влада допускає поступове підвищення комунальних тарифів для населення під час війни.

“Потенційні заходи реформ, як тільки дозволять умови, включають додаткове поступове підвищення тарифів (з урахуванням нової тарифної методології та соціальних міркувань під час війни)”, – йдеться у документі.
Тарифи помножать на два?

На думку голови Спілки споживачів комунальних послуг України Олега Попенка, тарифи на комунальні послуги можуть бути підвищені.

“МВФ наполягав на тому, що тарифи в Україні повинні після завершення війни протягом першого півріччя, але це повинно було відбутись у 2024-му році. В останньому меморандумі взагалі прописано, що тарифи можуть підвищити навіть під час воєнного стану. Тому я вбачаю в цьому прямий звʼязок, і це напряму буде впливати на те, що нас очікують підвищення тарифів у 2025 році”, – вважає Попенко.

І додає, що водночас підвищенням тарифів не вирішується питання зарплат, поточних чи капітальних ремонтів, тому що комунальні підприємства будуть змушені спрямувати кошти, які б отримали від підвищення тарифів, на погашення заборгованостей теплокомуненерго перед “Нафтогазом”, які цього року складають 100 мільярдів гривень.

У той же час, як зазначає експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук, питання підвищення тарифів фактично розглядається з 2021 року – зокрема, ще тоді були плани щодо поетапного підвищення тарифів на електроенергію, які довелося відкласти через початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

“Початково НКРЕКП розглядалося поетапне підвищення щонайменше до 4 гривень за кіловат. Те підвищення, яке відбулося навесні, більше за прогнозоване, на що, напевно, також були причини. За планами підвищення тарифу для населення, які обговорювалися на 2025-2026 рік, розглядався коридор у 5 гривень”, – пояснює Корольчук.

І додає, що навіть поточний тариф у 4,32 гривні є завищеним, оскільки населення отримує електроенергію за рахунок в основному атомної генерації – АЕС і ГЕС, де немає такої собівартості виробництва. Тому в разі підвищення тарифу до 5 гривень можлива сегментація – тобто ті, хто споживатимуть більші обсяги електроенергії, можуть платити за неї дорожче.

Що ж стосується тарифів на тепло та воду, то експерт нагадує, що у 2023 році НКРЕКП вже намагалося ухвалити рішення про підвищення тарифів на водопостачання без погодження з Кабміном, однак тоді це рішення скасували. Тепер, зважаючи на те, що в українському бюджеті є діра, тарифи все-таки можуть зростати вже наступного року.

“По теплу є різні цифри – в деяких областях поточний тариф сягає 3-4 тисячі гривень за гігакалорію, але в середньому становить близько 2 тисяч гривень. У цьому разі, якщо підвищення відбудеться, то воно буде одразу великим. Не думаю, що це станеться до кінця цього опалювального сезону (хоча я допускаю невелику ймовірність), то навесні – ближче до літа, підвищення може бути у два рази, щоб покрити всі затрати. Адже за останні два роки суттєво зросли ціни на матеріали, зарплати, паливо. Аналогічно і з водою – якщо зараз тариф на холодну воду залишається в коридорі 30-80 гривень, то у разі підвищення його теж можна впевнено множити на два”, – вважає Корольчук.

І додає, що без підвищення тарифів потрібно буде залучати або міжнародну допомогу, або державне субсидіювання, на яке спочатку теж потрібно буде знайти кошти.

Так само підвищення тарифу, на думку експертів, може стосуватися і газу. Зокрема, голова “Нафтогазу” Олексій Чернишов ще у серпні говорив, що ринкова ціна газу становить близько 15 грн за кубометр, але через дію мораторію компанія забезпечить вартість газу у розмірі 7,96 грн на зиму.

“Всі державні сервіси коштують грошей. Їх оплачує державний бюджет, тобто ми з вами. Ця різниця в тарифах зменшує можливості Нафтогазу платити дивіденди та податки до державного бюджету. Я прихильник виключно ринкових механізмів, більше нічого не діє в світі”, — заявляв Чернишов в інтервʼю українським медіа.

За словами Юрія Корольчука, принаймні до кінця опалювального сезону підвищення тарифу на газ – не більше, ніж плани.

“Я схиляюся до того, що в разі підвищення ми все-таки побачимо, що тариф буде рухатися в бік 9-10 тисяч гривень за 1000 кубометрів”, – додав експерт.

Експерти також передбачають, що разом з підвищеннями тарифів цілком можливе і зростання вартості розподілу газу, що напряму впливатиме на вартість послуг теплокомуненерго, а відтак – і безпосередньо на тарифи.
Політичне рішення можуть відкласти?
Фахівці, опитані Главредом, зазначають, що підвищення тарифів здатне збільшити і заборгованість населення за оплату комунальних послуг. Однак, за словами директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, тарифи в Україні – це не лише економічна категорія, тому рішення можуть відкласти на більш тривалий термін.

“Тарифи в Україні, на відміну від інших країн – це не тільки економічна категорія, а й політична. Тобто в нас дуже часто буває так, що потрібно змінювати тарифи, але вони не змінюються через політичні обставини. Тому потрібно змінювати не тільки тарифи, а й підходи до тарифоутворення. Потрібно, щоб всі витрати покривалися, а сьогодні цього немає. Особливо це стосується підприємств теплокомуненерго, підприємств енергетичної генерації”, – зауважив Омельченко.

До речі, на проблему вирішили звернути увагу і у Верховній Раді – зокрема, напередодні у парламенті створили парламентську ТСК з питань розслідування ситуації із формуванням цін і тарифів на енергоресурси та комунальні послуги.

“Ситуація виглядає аномальною. Ціни та тарифи лише збільшуються, одночасно збільшуються сукупні борги всіх субʼєктів ринку. Керівники енергомонополій вже вголос вимагають “ринкових цін”, але переважна більшість населення оплатити їх не зможе… Основна мета ТСК — примусити уряд, чиновників відповідних структур та національний регулятор до того, щоб в країні нарешті з’явилася об’єктивна й прозора тарифна політика і головне розібратися – що таке реальні економічно обґрунтовані витрати на кожну послугу, яка її реальна вартість?!”, – написав нардеп, ексміністр з питань ЖКГ Олексій Кучеренко.