Реформа МСЕК. Як зміниться система і що буде з виплатами

Реформа МСЕК. Як зміниться система і що буде з виплатами

Нова система базуватиметься на міжнародній класифікації функціонування, що дасть змогу врахувати проблеми людей з інвалідністю.

Минулий тиждень відзначився низкою корупційних скандалів із фальшивими інвалідностями чиновників. Це стало причиною для ліквідації з Нового року медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), які також за роки існування обросли славою корумпованих структур. Чим замінять чинну систему визначення інвалідності, і що буде з чинними виплатами – у матеріалі Главреда.
Що передбачає указ Зеленського
Президент Володимир Зеленський своїм указом ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони щодо протидії правопорушенням, у тому числі корупційним, під час встановлення інвалідності посадовим особам держорганів.

Згідно з документом, Міністерству охорони здоров’я доручено за місяць підготувати законопроєкт про “невідкладне реформування” системи медико-соціальної експертизи. У межах реформи Зеленський вимагає ліквідувати медико-соціальні експертні комісії з 31 грудня 2024 року.

Також президент доручив розробити план цифровізації всіх етапів проходження МСЕК, а уряду, правоохоронцям та обласним адміністраціям – перевірити рішення МСЕК щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів. У разі виявлення порушень – притягнути винних до відповідальності. Також планується провести аудит нарахованих чиновникам пенсій по інвалідності.

Державній прикордонній службі доручено протягом місяця змінити правила перетину державного кордону колишніми посадовими особами державних органів, які мають інвалідність.

Крім цього, рішенням РНБО доручено до 30 листопада 2024 року перевірити стан імплементації рекомендацій, визначених у дослідженні “Топ-10 корупційних ризиків МСЕК щодо встановлення інвалідності“, яке провели 2021 року, актуалізувати його з урахуванням правового режиму воєнного стану і врахувати під час розроблення нової Антикорупційної стратегії.
Спроба номер два?
Зазначимо, що поточне рішення РНБО – вже друга публічна спроба реформувати структуру. Уперше про це під час воєнного стану говорили 2023 року, коли в МОЗ уперше заговорили про масштабну реформу МСЕК, а міністр Віктор Ляшко говорив про заявляв про впровадження нової моделі підтвердження інвалідності вже з 2024-го. Тоді ж, за словами міністра, з 2025 року ці комісії могли припинити існування, а реформа передбачала перехід в електронний формат.

До речі, ще рік тому Ляшко підтверджував наявність корупції в МСЕК і заявляв про передачу підтверджених фактів корупції на розгляд правоохоронних органів. Однак до радикальних дій дійшло тільки після скандалу із затриманням голови МСЕК Хмельницької області.

Нагадаємо, 4 жовтня стало відомо, що керівницю Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяну Крупу та її сина Олександра (на той момент – очільника Пенсійного фонду Хмельниччини) викрили на незаконному збагаченні, а під час обшуків у них знайшли тільки готівку у майже 6 мільйонів доларів США в різних валютах.

При цьому жінка намагалася позбутися частини грошей і викинула дві сумки з півмільйона доларів через вікно. Крім того, ця сім’я володіє, зокрема, 30 об’єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, а також 9 елітними автомобілями, корпоративними правами на 48 млн грн, готельно-ресторанним комплексом на майже 3 тисячах квадратних метрів в одному з парків Хмельницького. За кордоном у їхній власності нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках родина також “накопичила” майже 2,3 млн доларів США.

Меншим “уловом” відзначилася очільниця МСЕК Миколаївської області, яка встигла накопичити 450 тисяч доларів. Також у неї вилучили колекцію золотих виробів, знайшли три незадекларовані квартири в Одесі та виявили російський паспорт у сина.

А згодом стало відомо, що десятки прокурорів Хмельниччини, включно з прокурором області Олексієм Олійником, оформили собі інвалідність 2 групи. Пізніше генпрокурор Андрій Костін підтвердив, що 61 прокурор Хмельницької області оформили інвалідність.

За словами президента, який відреагував на ситуацію, крім прокурорів, випадки з визнанням необґрунтованих інвалідностей є і в інших держорганах – митниці, податковій, місцевих адміністраціях і Пенсійному фонді.

“Проблема не тільки в тому, що посадовці роблять собі інвалідність завдяки зв’язкам, а й у тому, що люди, які отримали справжню інвалідність – зокрема, у бойових діях – часто не можуть отримати відповідний статус і справедливі виплати”, – зазначив Зеленський.

Ці випадки знову активізували дискусію про реформу МСЕК. На тлі скандалів 22 жовтня керівник СБУ Василь Малюк заявив, що 64 посадовці МСЕК отримали підозри і було скасовано 4106 висновків про інвалідність. Загалом було викрито діяльність 8 угруповань, до яких входили представники МСЕК у Харківській, Рівненській областях та на Закарпатті.

За результатами перевірок, як 

заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, звільнили і керівництво Центральної МСЕК, керівників профільного департаменту МОЗ. Крім того, у найближчі три місяці збираються провести перевірку і перегляд необґрунтованих рішень щодо інвалідності, які були видані МСЕК, особливо щодо чиновників.

Також після скандалу з фальшивими інвалідностями написав генпрокурор Костін, а також 6 керівників обласних і спеціалізованих прокуратур.
Реформа МСЕК – що планується
За словами Шмигаля, замінити МСЕК планується “цифровою, прозорою, європейською моделлю”. Раніше в МОЗ пояснювали, що особливу увагу під час реформування пропонують приділити цифровізації МСЕК під час проходження експертизи.

Остаточний проєкт цифровізації Мінцифри та МОЗ планують представити в листопаді.

Однак, як раніше повідомляли в МОЗ, як антикорупційний запобіжник пропонують використовувати електронну систему охорони здоров’я (ЕСОЗ), що дасть змогу відстежувати етапи ухвалення рішень і запобігати можливостям зловживань.

Серед змін також пропонується:

• проводити експертизу в кластерних та надкластерних лікарнях, де є всі необхідні фахівці та можливість проводити додаткові обстеження;
• направлення на експертизу відбуватиметься на підставі чітких критеріїв із підтвердженням їх через ЕСОЗ;
• запровадження електронного направлення для проходження експертизи;
• сімейний або лікуючий лікар зможуть направляти на експертизу самостійно, без залучення лікарсько-консультативної комісії;
• під час ухвалення рішення комісією та для визначення потреб людини враховуватимуть дані, внесені під час реабілітації, сама комісія може направляти і на дообстеження;
• буде створено окремий інструментарій оцінки потреб людини, який використовуватиметься і в інших сферах;
• пропонується змінити порядок фінансування оновленої експертизи – кошти окремої бюджетної програми платитимуть НСЗУ за проведення кожної оцінки.

Як розповіла в коментарі Главреду міністерка охорони здоров’я 2019-2020 рр., партнерка Ario Law Firm, Зоряна Скалецька, фактично Мінцифри та МОЗ постійно здійснюють цифровізацію, і план цифровізації, зазначений у рішенні РНБО, є частиною більш масштабних завдань відповідно до державної антикорупційної програми НАЗК.

“Ця програма реалізується вже не перший рік і фактично нічого нового в рішенні Ради нацбезпеки щодо цього ми не побачили. Але підтримка цього напряму не може не тішити… це наполегливе нагадування уряду виконати рішення РНБО 2023 року щодо ЛКК і встановлення інвалідності в контексті військової служби. Адже, якби його виконували, як належить, ці скандальні історії ми б почули ще рік тому”, – вважає Скалецька.

За словами ексміністерки, загалом рішення РНБО – це значною мірою викладення законопроєкту “Про внесення змін до деяких Законів України щодо запровадження оцінки повсякденного функціонування особистості”, який і так мав на меті замінити медико-соціальні експертні комісії якісно новим органом – експертною комісією з оцінки повсякденного функціонування особистості.
Що буде з виплатами
Як уточнила Главредумолодшийпартнер юридичної фірми GRACERS Людмила Куса, нова система базуватиметься на міжнародній класифікації функціонування (МКФ), що використовує сучасні підходи для оцінки обмежень життєдіяльності осіб з інвалідністю.

“Це допоможе врахувати не тільки медичні показники, а й соціальні та функціональні обмеження, що дасть змогу точніше визначати потреби людини”, – сказала Людмила Куса.

Радниця уповноваженого ВРУ з прав людини Ірина Закринична також погоджується, що зміна системи не буде легкою – можливі затримки та труднощі під час переходу до нових правил. Але особливо важливо, щоб нова система ефективно працювала для ветеранів і військових, які дістали поранення під час війни, щоб їхній статус інвалідності підтверджувався оперативно і без зайвих перепон. При цьому тим, у кого підтверджено інвалідність, турбуватися поки що нема про що.

“Громадяни, які вже мають інвалідність і отримують виплати, можуть бути спокійні: їхні виплати та пільги залишаться. Однак можливі зміни при повторному підтвердженні статусу. Ймовірно, для цього з’являться нові вимоги або необхідність проходження обстеження за новими стандартами. Це може спричинити певні труднощі, особливо для тих, хто мешкає у віддалених регіонах або має проблеми з доступом до цифрових послуг”, – зазначила Закринична.