“Уряд змінив правила бронювання для чоловіків, є список критеріїв для відстрочки від мобілізації”: ТЦК, ухилянти і повістки

“Уряд змінив правила бронювання для чоловіків, є список критеріїв для відстрочки від мобілізації”: ТЦК, ухилянти і повістки

Кабінет міністрів України змінив порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану. Тепер затверджувати списки заброньованих буде не Генеральний штаб Збройних Сил України, а Міністерство оборони.

Як інформує “НВ”, про це йдеться у постанові № 520 Кабміну від 8 травня.

Передбачається, що центральні органи виконавчої влади після отримання списків заброньованих та перевірки повноти переліку, наявності обґрунтування і відповідності вимогам щодо кількості, будуть подавати ці списки на погодження Міністерству оборони, а не Генштабу, як це було до цього.

Водночас бронювання й надалі здійснюватиметься за рішенням Міністерства економіки.

Бронювання військовозобов’язаних: що відомо

За Порядком бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних, затвердженим постановою Кабміну № 76, під час дії воєнного стану отримати дозвіл на бронювання своїх працівників від мобілізації можуть певні категорії установ та організацій. Кожна з цих категорій виконує різні вимоги та подає документи для отримання дозволу, окрім списків працівників.

Підприємство може забронювати не більше ніж 50% військовозобов’язаних працівників. У деяких випадках керівники можуть просити надання бронювання на більшу кількість працівників, якщо обґрунтують важливість конкретного співробітника для виконання певних завдань.

16 січня Кабмін змінив порядок бронювання працівників підприємств, які є критично важливими для оборонно-промислового комплексу України. Було знято обмеження на кількість заброньованих військовозобов’язаних і за будь-якими військово-обліковими спеціальностями.

3 травня Кабмін продовжив бронювання для залізничників на один місяць. 18 травня набере чинності новий закон про мобілізацію, який дещо змінить умови бронювання та надання відстрочки. Розповідаємо, що буде з термінами відстрочки після цієї дати.

Попри те що затверджені норми нового закону скоро наберуть чинності, дискусії навколо концепції економічного бронювання продовжуються. Голова фракції Слуга народу Давид Арахамія заявив, що наразі парламентарі розглядають дві концепції.

Перша модель передбачає розмір податків із зарплати військовозобов’язаного в 35 000 грн, яких вистачить на утримання одного бійця Збройних Сил. Друга модель передбачає квоту на підприємство для військовозобов’язаних.

“Умовно кажучи, у вас є 10% людей, яких ви можете забронювати. Хто це буде — керівник вирішуватиме самостійно. За цих людей платиться мінімальна зарплата бійця щомісяця. Зараз мінімальна — 20 тисяч гривень, тобто щомісяця за кожну заброньовану людину сплачується 20 тисяч гривень. Це окремо від податків”, — пояснив Арахамія.

Допоки не ухвалять нову модель бронювання, діятимуть чинні норми щодо строків відстрочки за бронню.

Бронювання військовозобов’язаних — яким підприємствам доступне

За Порядком бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних, затвердженим постановою Кабміну № 76, під час дії воєнного стану отримати дозвіл на бронювання своїх працівників від мобілізації можуть певні категорії установ та організацій. Кожна з цих категорій виконує різні вимоги та подає документи для отримання дозволу, окрім списків працівників.

На Бронювання працівників мають право такі підприємства та установи:

органи державної влади, інші державні органи;

органи місцевого самоврядування;

підприємства, установи і організації, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення);

підприємства, установи і організації, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;

підприємства, установи і організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Підприємство може забронювати не більше ніж 50% військовозобов’язаних працівників. У деяких випадках керівники можуть просити надання бронювання на більшу кількість працівників, якщо обґрунтують важливість конкретного співробітника для виконання певних завдань.

Згідно з рішенням КМУ від 16 січня щодо постанови № 76 працівники критично важливих підприємств у сфері ОПК підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності. Такі організації також мають право бронювати своїх військовозобов’язаних працівників без кількісних обмежень.

Постанова НБУ № 21 від 16 лютого також дещо змінює правила бронювання деяких працівників фінансового сектору. Зміни стосуються страховиків і компаній, які супроводжують автоматизовані банківські системи важливих для виконання операцій у системі електронних платежів НБУ банків. Підприємства-надавачі послуг із супроводу такого програмного забезпечення можуть звертатися до Нацбанку для визначення їх критично важливими. НБУ розглядатиме ці звернення та ухвалюватиме рішення щодо важливості організації для економіки країни.

Також право на бронювання працівників незалежно від кількості військовозобов’язаних та військових спеціальностей мають керівники підприємств, організацій та установ, а також окремі держслужбовці категорій А і Б.

Порядок бронювання військовозобов’язаних під час дії воєнного стану визначає, що у рішенні Мінекономіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати таких строків:

Відстрочка від мобілізації: Хто може оформити та що зміниться з 18 травня строку проведення мобілізації — для військовозобов’язаних, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів; шість місяців — для військовозобов’язаних, які працюють: Реклама:

1) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

2) на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;

3) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.