Виклик до ТЦК за новим законопроектом: що загрожує тим, хто за кордоном

Виклик до ТЦК за новим законопроектом: що загрожує тим, хто за кордоном

У разі прийняття нового закону про мобілізацію, який направили на розгляд Верховної Ради 30 січня, рахунки та цінності військовозобов’язаних українців, що перебувають за кордоном, заарештують.

Про це йдеться у новому законопроєкті, опублікованому на сайті парламенту.

Зазначається, що у разі ігнорування вимог ТЦК, консульські дії для військовозобов’язаних чоловіків, які перебувають за кордоном, будуть заблоковані, а також можливий арешт їх рахунків.

При цьому, це стосується не лише українців за кордоном, але й тих, які перебувають в Україні.

Так, якщо військовозобов’язаний не виконує обов’язки, передбачені новою частиною 3 статті 22 Закону про мобілізацію, керівник ТЦК протягом 5 днів надсилає громадянину попередження. Воно може бути в електронній формі (до Електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста) або в паперовій.

Після цього людина зобов’язана протягом десяти днів з’явитися до ТЦК або ж до закордонної дипломатичної установи України.

У разі невиконання вимоги, ТЦК звертається до суду за тимчасовими обмеженнями:

• у праві виїзду за межі України;
• у праві керування транспортними засобами;
• за накладенням арешту на кошти та інші цінності фізичної особи, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах.

Варто зауважити, що цю вимогу можна відкликати за умови, якщо громадянин таки з’явився до ТЦК або закордонної дипломатичної установи України.

Окрім цього, законопроєкт передбачає обмеження на вчинення консульських дій для ухилянтів. Вони можуть здійснюватися лише за наявності у чоловіків віком від 18 до 60 років військово-облікових документів. Їх дійсність перевіряється консульською посадовою особою закордонної дипломатичної установи.

При цьому, винятками є:

• оформлення посвідчення особи на повернення в Україну;
• вчинення консульських дій щодо дітей громадянина України, другий з батьків яких є іноземцем або особою без громадянства;
• вчинення нотаріальних дій з питань оформлення спадщини;
• вчинення дій за заявами громадян України, які перебувають під арештом, затримані чи позбавлені волі за кордоном.