“Українці масово побігли в обмінники, долар вигрібали натовпами”: курс валют на межі, експерти сказали про майбутнє

“Українці масово побігли в обмінники, долар вигрібали натовпами”: курс валют на межі, експерти сказали про майбутнє

В Україні наприкінці 2023 року курс гривні до долара почав падати. Ця тенденція зберігається і на початку нового року. Національний банк України вже пояснив ці зміни “сезонними чинниками” і закликав не хвилюватися.

Як інформує “BBC”, з кінця листопада і до початку січня офіційний долар подорожчав на дві гривні – з 36,01 грн до 38,12 грн за долар.

В обмінних пунктах рекорд зафіксували 30 грудня – тоді долар коштував 39, 63 грн. У перші дні січня показник коливався, 5 січня долар купували в середньому за 39,05 грн, продавали за 39,20 грн.

Євро в обмінниках також подорожчало: його купували за 42,60 грн, продавали за 42,85 грн.

Чи буде і далі гривня послаблюватися, що на це впливатиме і якими є прогнози на майбутнє?

Сезонне зниження курсу? Не тільки

Заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук в ефірі національного телемарафону пояснював, що за умов, коли курс валют зараз не фіксований, а формується в режимі “керованої гнучкості”, коливання його в той чи інший бік є нормальним явищем.

“У грудні суттєво зріс попит на валюту, дозволяючи гривні послаблюватися. Така динаміка зумовлена сезонними чинниками, збільшенням попиту на валюту внаслідок рекордних видатків бюджету. Також традиційно наприкінці року зростає попит на валюту з боку населення”, – сказав заступник голови НБУ.

Але до сезонності додалася і війна – долар залишається чи не єдиним доступним способом страхування своїх доходів – від інфляції, девальвації і просто “на чорний день”.

У грудні 2023 року українці встановили рекорд на купівлю валюти

За даними центрального банку, у грудні 2023 року українці купили рекордні обсяги валюти: комерційні банки загалом продали 2,596 млрд доларів. І з цього обсягу 1,026 млрд доларів купили фізичні особи.

Востаннє такий попит був 11 років тому, у листопаді 2012 року.

Економіст і екс-член ради НБУ Віталій Шапран каже, що грудень – це місяць, коли збільшуються витрати і в державному секторі.

“Наприкінці минулого року цю “традицію” підтримало і міністерство оборони, вирішивши виплатити частково зарплатню за січень 2024 року у грудні 2023 року. Війна не сприяє довірі до національної валюти, тому сплеск ліквідності перетворився на девальвацію гривні”, – каже Віталій Шапран в коментарі ВВС Україна.

При цьому, зазначає експерт, НБУ міг зупинити ці процеси, оскільки станом на 1 січня міжнародні резерви НБУ досягли позначки 40,508 млрд доларів.

“Тобто НБУ мав всі ресурси, щоб прибрати сезонну девальвацію, але не зробив цього, попри те, що у жовтні 2023 року Україна перейшла на плаваючий курс. Як бачимо, прийняли рішення накопичувати золотовалютні резерви до чергового історичного рекорду і трохи послабити гривню. Мова йде про – якоюсь мірою – штучну девальвацію”, – додав фінансовий експерт у коментарі ВВС Україна.

Прогнози і ризики

Заступник керівника НБУ Сергій Ніколайчук наголошує, що в рамках “режиму керованої гнучкості”, який запровадили кілька місяців тому, гривня може як послаблюватися, так і зміцнюватися.

Тому експерти кажуть, що такі коливання можливі і у майбутньому, а 39 гривень за долар – це ще не межа.

Ще кілька місяців тому міністерство фінансів і представники бізнесу говорили про те, що у 2024 році очікують послаблення гривні. Вони прогнозують подорожчання долара до близько 41 гривні у середньорічному вимірі.

Національний банк штучно девальвує гривню, кажуть експерти

Але ситуація на валютному ринку залежатиме і від того, чи отримає Україна міжнародну допомогу. Уряд очікує на близько 37 млрд доларів. Поки що транші від найбільших донорів – США та Євросоюзу – ще остаточно не затверджені.

Як кажуть у Національному банку, якщо коштів надійде стільки ж, як минулого року, то курс втримуватиметься в тих межах, які є зараз.

Проте експерти кажуть про неоднозначність ситуації, оскільки з одного боку девальвація гривні збільшує доходи бюджету, а з іншого – зростатиме зовнішній борг і вартість його обслуговування.

Віталій Шапран нагадує, що у грудні 2023 року Україна домовилася про призупинення виплат за офіційним боргом з країнами G7 до березня 2027 року, і це дещо розв’язує руки Мінфіну.

Однак зворотний бік медалі – чим слабша гривня, тим менше зовнішньої допомоги здатна “перетравити” українська економіка без наслідків для інфляції всередині країни.

“Тому я не думаю, що влада піде на радикальну штучну девальвацію, як це було, приміром, у 2022 році”, – каже Віталій Шапран.

У Національному банку вже відповіли на такі побоювання. Заступник керівника банку Сергій Ніколайчук запевнив 5 січня, що “НБУ має всі можливості забезпечувати курсову стійкість і надалі”.