Пенсійна авантюра. Які пенсії платитимуть з наступного року, чому це не зовсім справедливо і ризиковано

Пенсійна авантюра. Які пенсії платитимуть з наступного року, чому це не зовсім справедливо і ризиковано

У березні 2024 року українським пенсіонерам урядовці обіцяють вирівняти несправедливу різницю у розмірах пенсій. Втім, робитимуть це за давньою чиновницькою традицією не зовсім чесно, та й без відповіді лишається питання: як забезпечити виплати у разі скорочення міжнародної допомоги.

Останніми тижнями уряд проводив гучну публічну піар-кампанію щодо змін у пенсійному забезпеченні українців. Чимало заявляли про нові правила індексації, багато тисяч разів промовляли слово “справедливість”, обіцяли середню пенсію по країні у 6 тисяч гривень – та за усією цією мішурою намагались приховати очевидне: грошей катастрофічно не вистачає. За поточного порядку нарахування і індексації пенсій коштів не вистачило б від слова взагалі (якби індексація здійснювалась за довоєнними правилами), тому урядовці раптом і стали перейматись “справедливістю”. Та й, навіть за умови замаскованих гучним піаром маніпуляцій, що дозволять уряду зекономити на пенсіонерах – питання, чи вистачить державі грошей навіть на ці виплати, поки відкрите.

• Індексація по-новому
• Урядова гра в наперстки
• Урядова гра з вогнем
• Забезпечити виплати попри все
• Чи призведе збільшення виплат до зростання цін

…Питання пенсій є одним з найболючіших в українській економіці. Літні люди після довгого трудового життя в один момент опиняються на мізерному забезпеченні, прожити на яке дуже складно. До того ж, в Україні досі існує велика нерівність у розмірах виплат між пенсіонерами, які завершили свій трудовий шлях багато років тому, і тими, що вийшли на пенсію нещодавно.

Влада анонсувала на наступний рік запровадження нової моделі індексації пенсій, яка покликана побороти цю соціальну несправедливість. Останні роки уряд проводив так звану індексацію, але передбачала вона лише сміховинне підвищення виплат: нерідко надбавка сягала “небачених розмірів” аж у 100 гривень – і це на тлі невпинного здорожчання усіх товарів.

За даними Пенсійного фонду, станом на 1 жовтня 2023 року загальна чисельність пенсіонерів в Україні складала 10,5 мільйонів осіб. Також у фонді відзвітували про те, що середня пенсія в Україні з початку року зросла майже на 16 відсотків – з 4 622 до 5 350 гривень. Але при цьому майже третина пенсіонерів – понад 3 мільйони – отримують виплати від 2 до 3 тисяч гривень. Ще 2,2 мільйони осіб отримують пенсії від 3 до 4 тисяч гривень, а у майже 64 тисяч пенсіонерів виплати становлять менше 2 тисяч гривень. Тобто більше половини всіх пенсіонерів України живуть на суму, меншу за 100 доларів на місяць.

Прожити на ці кошти сьогодні – нереально. Тому на наступний рік влада поставила завдання збільшити середню пенсію по країні та суттєво наростити виплати тим пенсіонерам, які отримують найменше. Принаймні, на словах.

Індексація по-новому

За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, нова індексація пенсій, яка розпочнеться з березня 2024 року, перш за все, покликана “вирівняти диспропорції між пенсіонерами, які давно вийшли на пенсію, і тими, хто зробив це нещодавно”.

Прем’єр навів приклад, як виплачуються пенсії сьогодні: якщо дві людини відпрацювали на одній посаді однакову кількість років, але одна людина вийшла на пенсію, наприклад, в 2001 році, а друга – з минулого року, то в людини, яка вийшла на пенсію пізніше, виплата складає 5,5-6 тис. грн, а в тієї, яка закінчила працювати в 2001 році – лише 3,6-3,7 тис. грн. Різниця – у понад півтора рази. І це доволі несправедливо.

Справа в тому, що пенсії вираховуються, виходячи із середнього заробітку людини у грошовому еквіваленті на момент закінчення її трудового шляху. Тобто, коли людина виходила на пенсію у 2001 році, за основу бралася її середня заробітна плата на той час (а 22 роки тому середня зарплата по країні складала усього 311 гривень. Зараз за ці гроші навіть у супермаркет не сходиш). Тоді як у 2022 році базисом для розрахунку слугувала вже значно більша сума – минулого року середня зарплата по країні становила майже 15 тисяч гривень.

При цьому, щорічна індексація пенсій не встигала за шаленими темпами інфляції. Так, наприклад, у 2022 році інфляція в Україні сягнула 26,6%. Пенсії ж у березні 2022 року були проіндексовані, в середньому, на 14 відсотків.

Через це диспропорція між пенсіями з року в рік лише поглиблювалася.

“Ми хочемо цю диспропорцію прибрати – ми запроваджуємо бали, і у людей, які раніше виходили на пенсію, пенсії значно підтягнуться до сучасного рівня”, – каже прем’єр Шмигаль.

Вираховуватимуться ці бали виходячи зі співвідношення заробітної плати, яку громадянин отримував до виходу на пенсію (і з якої сплачував пенсійні внески), до середньої на той момент по країні.

“Якщо ви платили внески із зарплати, яка є середньою по країні, отримаєте 10 балів, вище середньої зарплати – 12 або більше, якщо менше середньої – 8. Потім ці бали будуть щороку перераховуватись уже в пенсію: відповідно до актуальної середньої зарплати буде встановлюватися відповідний розмір пенсії”, – пояснює Шмигаль.

Міністр соціальної політики Оксана Жолнович додає, що з новою системою індексації пенсії будуть підвищені практично всім пенсіонерам, які вийшли на пенсію раніше, ніж три роки тому, бо пенсії, що нараховувалися в останні роки, ще більш-менш відповідають ринковій вартості.

Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський вважає запропонований механізм індексації пенсій справедливим і необхідним.

“Проблема пенсій людей, які вийшли на пенсію в різні роки, існує. І вона пов’язана з тим, що відсутні достовірні дані до 2000 року з приводу того, які зарплати вони отримували. Вирівнювання є необхідним для досягнення соціальної справедливості, і держава має робити все для того, аби цю соціальну справедливість забезпечити”, – сказав він у коментарі УНІАН.

Урядова гра в наперстки

Проте, на думку деяких експертів та юристів, гучно заявляючи про справедливість і турботу про пенсіонерів, уряд своїми нововведеннями також і шахраює – зокрема, якщо б звичайну індексацію пенсійних виплат робили за чинною нормативною базою, загальний розмір пенсій у державі мав би вирости іще більше.

Так, фінансовий аналітик Олексій Кущ у коментарі УНІАН висловив думку, що новий порядок індексації розробляється саме для того, “щоб грошей вистачило”, тому що попередній формат індексації мав зовсім інший механізм.

“Попередній механізм індексації – це середня заробітна плата і темпи інфляції за попередній рік, середнє арифметичне, умовно кажучи. Цей механізм індексації був робочий, коли інфляція була досить низька в країні, а в Україні зараз галопуюча інфляція і середня заробітна плата суттєво зросла”, – сказав експерт.

За словами Куща, індексація в попередньому форматі потребувала великих коштів – через високу інфляцію і значний ріст середніх зарплат по країні протягом останніх двох років (зокрема, через високі виплати військовим) розміри пенсій мали б зрости іще більше.

“Тому прийняте таке рішення, яке дозволить в напівручному режимі зробити індексацію меншою за ту, яка була б, виходячи з інфляції і зростання середньої зарплати. Це зроблено саме для того, щоб грошей вистачило. Якби не змінили, індексація потребувала б значно більше коштів”, – виводить на чисту воду “турботливий” уряд аналітик.

Урядова гра з вогнем

Так чи інакше, навіть “зекономивши” на перегляді пенсій за допомогою “атракціону нечуваної турботи”, уряд має знайти відповідь на одвічне питання: звідки брати гроші на пенсії по-новому?

Проблема наповнення Пенсійного фонду особливо загострилася в умовах війни, коли соціальні видатки бюджету повністю фінансуються за рахунок західної допомоги. Як розповів УНІАН економічний експерт Олег Пендзин, в бюджеті на наступний рік передбачено близько 300 мільярдів гривень для перерахунку до Пенсійного фонду.

“На сьогодні у нас солідарна пенсійна система. Це означає, що всі працюючі кожен місяць сплачують єдиний соціальний внесок у розмірі 22%, з яких 20 процентів іде до ПФУ. І ці 20 відсотків з кожного працюючого якраз і є джерелом наповнення Пенсійного фонду. Так має бути в теорії, але у нас з вами 10,5 мільйонів пенсіонерів”, – сказав експерт.

За словами Пендзина, до активної фази бойових дій в Україні налічувалося 12 мільйонів працюючих, які платили ЄСВ. Із початком повномасштабної війни їх стало значно менше. Тепер – це 9 мільйонів осіб, з яких 3 мільйони – це держслужбовці і тільки 6 мільйонів – задіяні у бізнесі.

“Тобто на одного пенсіонера припадає менш ніж один працюючий. Тому, безперечно, коштів, які акумулюються у Пенсійному фонді через ЄСВ, катастрофічно не вистачає навіть на пенсії, які є сьогодні, вже не говорячи про те, що влада поставила завдання збільшити на наступний рік середню пенсію до 6 тисяч гривень”, – каже експерт.

Наразі всі гроші, які акумулюються з податків і зборів, ідуть на війну, адже Україна не може використовувати кошти міжнародної допомоги на воєнні цілі. Тому пенсійні виплати, як і заплановане підвищення, фінансуватимуться за рахунок макрофінансової допомоги партнерів.

Україна розраховує отримати в наступному році від західних донорів понад 40 мільярдів доларів, але поки що немає впевненості в тому, що гроші точно будуть. Міністр фінансів Сергій Марченко нещодавно зазначив, що Україні стає все важче отримати фінансову підтримку, оскільки увага офіційних осіб у країнах-партнерах зосереджується на майбутніх виборах у США та ЄС, а геополітична напруженість у світі зростає. І зараз Україна вимушена докладати вдвічі більше зусиль, аби переконати партнерів надати підтримку.

Як зазначала міністр соціальної політики Жолнович, для проведення індексації і підвищення пенсій за новою системою бюджет Пенсійного фонду збільшать на 100 мільярдів гривень. Це приблизно 2,7 млрд доларів – сума, яку, до прикладу, в старі добрі довоєнні часи Україна отримувала в якості одного траншу кредиту МВФ, докладаючи значних зусиль для виконання умов фонду.

Тому слід розуміти, що усі соцвиплати, в тому числі і анонсоване підвищення пенсій, залежить від волі наших західних партнерів підтримувати Україну і надалі, адже в стані війни держава не здатна покрити бюджетний дефіцит самотужки.

Поки що партнери запевняють українців у продовженні підтримки. Так, нещодавно міністр фінансів США Джанет Єллен заявила, що підтримка України залишається “найвищим пріоритетом” для Сполучених Штатів і Європи. Але ситуація може змінитися у будь-який момент. Тим паче, на тлі обрання нового спікера конгресу США, який раніше відзначався антиукраїнськими заявами.

Питання стабільності отримуваної міжнародної підтримки – не єдине слабке місце анонсованої реформи. Виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук у коментарі УНІАН зауважив, що Пенсійний фонд зараз отримує тимчасовий “військовий” ЄСВ від матеріального забезпечення військовослужбовців. Але перетворювати ці тимчасові доходи у постійні соціальні зобов’язання – небезпечно.

“Не знаю, на що розрахунок, але це дуже ризиковані рішення за будь-якого розвитку подій. В якийсь момент військові видатки будуть скорочуватись, особливо на фоні зменшення зовнішньої підтримки, і тоді уряд в черговий раз опиниться перед своєю стандартною дилемою – пенсіонери чи розвиток. Не пригадую, щоб політики коли-небудь обирали розвиток”, – сказав економіст.

Не хочеться навіть думати про варіанти вибору “між пенсіями та видатками на оборону”, та маємо бути готовими, що і такий вибір може перед нами рано чи пізно постати.

Забезпечити виплати попри все
Утім, навіть якщо Україна зіштовхнеться із проблемою недоотримання міжнародної фінансової допомоги, держава зможе все одно провести індексацію шляхом скорочення інших, менш важливих витрат, – вважає директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський.

“В бюджеті є дуже багато статей, які можна скоротити. Зокрема, це і питання премій, які на сьогодні, в умовах війни, виписують собі чиновники. Це і питання капітальних витрат, які є необґрунтованими в нинішніх умовах. В першу чергу, держава під час війни має допомагати людям з найменшими доходами. Такими людьми є пенсіонери. Тому можна спокійно зрізати зарплати наших чиновників, які іноді сягають сотень тисяч гривень, для того, щоб за рахунок лише тільки однієї зарплати забезпечити доплати 50 пенсіонерам”, – сказав експерт.

Цей сценарій звучить утопічно. Складно повірити в те, що чиновники захочуть виступити у ролі Робінів Гудів, що віддадуть частину своїх доходів тим, хто потребує цього найбільше.

По тому ж принципу в Україні досі не може бути вирішене питання захмарних пенсій екс-суддів. Зараз вони отримують, у середньому, близько 99,5 тисяч гривень на місяць. Одна така виплата колишньому судді дорівнює середній пенсії у 5 тисяч гривень для майже 20 “звичайних” пенсіонерів. Тому одне лише урізання захмарних виплат колишнім суддям дозволило б підвищити пенсії “простим смертним” легко й безболісно для бюджету, навіть у разі скорочення міжнародної допомоги.

Проте на словах зробити це легше, ніж на ділі. Верховна Рада вже намагалась встановити “стелю” для величезних суддівських пенсій, але ще у 2016 році Конституційний суд визнав це обмеження неконституційним. Воно й не дивно: добровільно судді не погодяться ділитися власними статками. А чи існує законний механізм, як їх примусити – риторичне питання.

Чи призведе збільшення виплат до зростання цін

Інші острахи з приводу очікуваної індексації пов’язані з тим, що слідом за збільшенням виплат може пришвидшитись інфляція. Справа в тому, що, зазвичай, збільшення грошової маси на руках у населення призводить до її знецінення і, як наслідок, здорожчання усіх товарів та послуг. Через це популістичне збільшення соціальних виплат часто призводить до зворотної мети – хоч грошей стає більше, купити за них можна значно менше.

Втім, на думку Несходовського, зважаючи на структуру витрат пенсіонерів, індексація пенсій не має призвести до відчутної інфляції.

“Чому ці суми найбіднішим верствам населення суттєво не впливають на інфляцію? На сьогодні у нас конкурентний ринок продовольчих товарів. У нас є поставки з-за кордону і внутрішнє виробництво. Продовольчих товарів у нас більше, ніж потреб всередині країни. А пенсіонери, в першу чергу, будуть купувати дві позиції – продукти харчування і ліки, це складає найбільше їх видатків”, – пояснює Несходовський.

До того ж споживчий попит в Україні кардинально впав через виїзд понад 5 мільйонів українців за кордон.

“Тому ці суми однозначно не створять значних перешкод”, – резюмував експерт.

Лишається сподіватися на те, що оптимізм експертів – виправданий. Тому що, навіть за умови “дрібного шахрайства” урядовців, що дозволить зекономити на індексації, через масштабний перегляд пенсійних виплат наша країна ризикує зіштовхнутися із безліччю підводних каменів і ризиків.

А урядовцям варто б покласти край українській чиновницькій традиції брехати і “розводити українців, як кошенят”, хоча б пам’ятаючи історію автора цих слів. Так, в країні війна і важкі часи – то краще, виходячи до людей, чесно про це говорити: на індексацію усім грошей немає, зможемо щось додати тільки найбіднішим. Українці б зрозуміли.