Курс долара та євро цього тижня: чому зростуть валютні ризики

Курс долара та євро цього тижня: чому зростуть валютні ризики

Останні дні січня та початок лютого на валютному ринку України пройдуть дуже динамічно. Основними «обурювачами спокою» будуть якраз не внутрішні, а зовнішні чинники.

1 лютого відбудеться засідання ФРС США, відразу за ним, 2 лютого, — засідання ЄЦБ. Основне питання у регуляторів одне — підвищення відсоткових ставок для упокорення все ще високої інфляції. Ключові ставки за мірками американського та європейського регуляторів вже й так дуже високі: у США — 4,5% річних, у Європі — 2,5% річних.

Але поки що цього явно недостатньо не те, що для повної зупинки зростання цін, а навіть для зниження звичних для західних ринків параметрів зростання в 2% по році. З іншого боку, перегнути ціпок у підвищенні ставок ні Федрезерв, ні ЄЦБ зараз не можуть. Занадто реальні перспективи світової рецесії.

Плавно та, по можливості, безболісно для бізнесу та населення забезпечити зниження інфляції у своїх економіках — головне завдання на найближчі два роки для всіх західних регуляторів.

Вирішення цього завдання вимагає від них досить сміливих рішень щодо темпів зміни відсоткових ставок і цей процес має розпочатися вже з лютневих засідань ФРС США та ЄЦБ. Все це гарантує валютні ралі по парі євро/долар вже найближчим часом і негайно відбиватиметься на курсі євровалюти щодо гривні.

Тому весь поточний тиждень буде дуже напруженим на українських торгах з євро. Причому без особливої можливості що-небудь змінити або відрегулювати за рахунок суто внутрішніх факторів. Український ринок змушений буде просто підлаштовуватися під те, що відбувається по євро та долару на зовнішніх майданчиках.

Мій прогноз: у період з 30 січня по 3 лютого коливання по парі євро/долар проходитимуть в межах широкого коридору від 1,078 до 1,095. Це призведе до коридору безготівковим євро на нашому міжбанку в межах від 39,42 до 40,44 гривень за збереження коридору по долару від 36,5686 до 36,9343 гривень.

Із внутрішніх чинників на поведінку нашого ринку в ці дні вплинуть:

Звітна дата для банків та бізнесу. Цей чинник за умов війни дещо знизив своє значення, але загалом поки що актуальність не втратив. Клієнти і самі банки закриватимуть свої операції після закінчення місяця, а потім, першого числа, визначатимуться із завданнями на новий звітний період. У результаті, 30−31 січня активність на міжбанку буде високою, а ось 1-го лютого клієнти будуть досить довго «розгойдуватися», що знизить обсяг операцій на торгах.

Збереження тенденції перевищення попиту на валюту над пропозицією. Весь дефіцит пропозиції буде змушений знову закривати НБУ, продаючи на торгах долар із резервів по 36,9343 гривні. За моїм прогнозом, цього тижня регулятору знадобиться близько $680 — 890 млн для закриття нестачі американської валюти на міжбанку.

Продовження перегрупування банками своїх гривневих ресурсів на користь збільшення залишків на коррахунках у НБУ. Нормативи резервування Нацбанк підняв ще з 10 січня. І це вже змусило банки збільшити свої рештки на коррахунках на ранок кожного дня до рівнів близько 120 млрд. гривень.

На засіданні Правління НБУ 26 січня чиновники знову підняли нормативи резервування. З 11 лютого вони зростають на 5 в.п. за коштами до запитання та поточними рахунками юридичних та фізичних осіб, а також за коштами вкладів та коштами на поточних рахунках інших банків-нерезидентів та кредитів, отриманих від міжнародних (крім фінансових) та інших організацій. Зокрема, з 5% до 10% — у національній валюті та з 15% до 20% — в іноземній валюті.

Але це ще не все. Гайки із резервування закручуватимуть і надалі. Заздалегідь Нацбанк попередив, що з 11 березня буде додатково підвищено на 10 в. п. нормативи резервування за коштами до запитання та коштами на поточних рахунках фізичних осіб як у національній, так і іноземній валютах. При цьому на цю частину резервів не поширюватиметься механізм покриття бенчмарк-ОВДП, тобто банкам доведеться ще додатково заморозити значні кошти в гривні на своїх коррахунках без можливості їх вкладення в доходні активи.

У результаті, потреба саме у гривневих депозитах у банків зросте в рази, оскільки норматив резервування за строковими ресурсами нижчий, ніж за поточними рахунками. Це ще більше скоротить можливості вкладень фінустанов у депсертифікати НБУ. І паралельно активізує банки із залучення коштів саме на депозити. За розрахунками Нацбанку, це призведе до зростання ставок за вкладами населення та депозитами юрособ на тлі зниження тиску на валютний ринок.