Тарифи заморозили, але не всі. Чи доведеться зимою платити більше за комуналку

Тарифи заморозили, але не всі. Чи доведеться зимою платити більше за комуналку

Та чи буде тепло у квартирах

Проблеми опалювального сезону пов’язані зі значними руйнуваннями інфраструктури та браком газу, який накопичили у сховищах.

У липні Верховна Рада ухвалила урядовий закон № 7427, яким запроваджується мораторій на підвищення тарифів на:

• теплову енергію (її виробництво, транспортування), на послуги з її постачання, а також на постачання гарячої води;
• послуги з розподілу природного газу;
• вартість природного газу для побутових споживачів та виробників теплової енергії для населення (тариф не може бути вищим за вартість “блакитного палива” станом на 24 лютого 2022 року, тобто до початку повномасштабної війни).

Замороження тарифів на зазначені комунальні послуги запроваджується на період дії воєнного стану в Україні та шість місяців після його завершення. Різницю в тарифах постачальникам платитиме держава. Нагадаємо, що у 2021 році повноваження щодо становлення тарифів на опалення передали органам місцевого самоврядування. Тож тепер тарифи на опалення визначають у кожному місті окремо, й вони різняться.

Впродовж дії воєнного стану також заборонено стягувати заборгованість за комунальні послуги зі споживачів. Адже чимало українців втратили джерело прибутку, або його рівень суттєво зменшився.

Щодо газу – 98% побутових споживачів зараз є клієнтами держкомпанії Нафтогаз України як постачальника останньої надії. З 1 травня мільйони домогосподарств автоматично були переведені до цього постачальника та отримують газ за фіксованим тарифом 7,96 грн за кубометр.

Згідно з даними інформаційно-консультаційного центру ГазПравда, ще низка постачальників пропонують тариф від 7,70 грн до 9,99 грн за кубометр.

Ціни на електроенергію для побутових споживачів зафіксовані урядом на рівні:

• 1,44 грн/кВт-година – при споживанні до 250 кВт-год електрики на місяць;
• 1,68 грн/кВт-год – при споживанні понад 250 кВт-год на місяць.

Тобто тарифи залежать від місячних обсягів споживання. У квітні Кабінет міністрів постановою № 453 продовжив їх дію до 31 жовтня 2022 року. Наразі невідомо, чи продовжить уряд дію фіксованих тарифів і надалі.

Голова правління Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко зауважує, що попри те, що тарифи зафіксовані на чотири послуги, інші можуть все одно подорожчати.

Наприклад, електроенергія зафіксована постановою, яка діє до 31 жовтня 2022 року. Потім невідомо, яка там буде ситуація. Тарифи з водопостачання та водовідведення не підпадають під цей закон і можуть бути по факту підняті. Але при цьому потрібне ухвалення рішення органами місцевого самоврядування, – пояснив Олег Попенко.

Разом з тим, уже відомо що низка міст підняла тариф на вивезення сміття. Головним чином через подорожчання пального.

Цей тариф підійматися. Наскільки я знаю, його вже підняли у Вишгороді. Деякі органи місцевого самоврядування планують підняти цей тариф. Це пов’язано з тим, що складова тарифу десь до 50% складається з паливно-мастильних матеріалів, вартість яких зросла, – зазначив Попенко.

Може зрости й так звана квартплата. Це можуть ухвалити самі мешканці будинку на загальних зборах ОСББ,

Інші експерти думають, що ціни на комуналку не зростуть, навіть ті, які держава не «заморозила».

Тут не буде нічого змінюватися з політичної точки зору. Ніхто не буде ризикувати такими речами. Скоріше можуть бути віялові відключення, аніж зміна тарифів, – каже член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Наразі до старту опалювального сезону треба накопичити щонайменше 19 млрд куб. м газу та 2,5 млн тонн вугілля. Наприкінці літа в уряді звітували про накопичення в підземних сховищах 13 млрд кубометрів газу та 2 млн тонн вугілля на складах.

Ситуація з більшістю енергоресурсів у нас буде дуже складна. Те, що в нас, наприклад, електроенергія буде в дефіциті, я в цьому впевнений, і ми будемо змушені закуповувати її за кордоном. З газом, по тій вартості, яка є на сьогодні, купувати його фізично неможливо. Тих коштів, які нам надали Норвегія і Канада на закупівлю газу, нам вистачить на три дні, – заявив Попенко.

Як відомо, Норвегія виділила $200 млн на забезпечення України природним газом під час зими, а Канада – $351 млн. Водночас згідно з останніми оцінками Нафтогазу, Україні потрібно близько $10 млрд на імпорт «блакитного палива».

У Мінрегіоні запевняють, що у квартирах українців не повинно бути менш як 18 градусів тепла, за умови їх утеплення.

Ми повинні розуміти, що 90% багатоквартирних будинків в Україні не утеплені. І втрати тепла в багатоквартирних будинках у такому випадку становлять до 40-50%. Тому в цій ситуації потрібно казати, що в багатоквартирних будинках буде холодно, і температура точно буде не 18°С, а 13-15°С, можливо, ще холодніше. Тому ситуація буде загрозливою, – розповів Попенко.

Він додав, що в такому разі мешканці багатоквартирних будинків вмикатимуть електроприлади для обігріву. Проте електромережі в будинках зазвичай не готові до того, щоб усі власники квартир одночасно вмикали обігрівачі. Й така ситуація може призвести до масових пожеж.

Крім, того експерти застерігають, що віялових відключень електроенергії – не уникнути. Через окупацію Запорізької АЕС та Каховською ГЕС.

Я впевнений, що в нас будуть віялові відключення, практично впевнений. Не виключений варіант, що буде продовжуватися знищення критичної інфраструктури, магістральних ліній електропередачі, – зазначив Пендзин.