Люди будьте обережні, вас будуть розпотрошувати як курей. В українців будуть забирати органи посмертно та без їхньої згоди!

Тепер жертвам ДТП та інших пригод простіше стати посмертними донорами. Для цього більше не вимагатиметься їхня прижиттєва нотаріальна згода на донорство.

Відповідний законопроєкт 5831 голови Комітету ВР з питань здоров’я нації Михайла Радуцького, «Слуг народу» Ольги Дмитрієвої, Олега Бондаренка та інших Верховна Рада збирається ухвалити загалом як закон в останній перед Новим роком пленарний тиждень.

Законопроєкт називається «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що регулюють питання трансплантації анатомічних матеріалів людині». 21 вересня парламент ухвалив його за основу.

«Ми даємо можливість зробити процедуру згоди на посмертне донорство найпростіше. Можна буде давати згоду на донорство через електронні ресурси», – розповіла Оксана Дмитрієва.

«Дуже прошу підтримати цей законопроєкт», – сказав голова Комітету ВР з питань здоров’я нації Михайло Радуцький, співавтор проєкту.

Своєю чергою, народний депутат Лариса Білозір наголосила на ризиках законопроєкту. Зокрема, за її словами, презумпція незгоди на посмертне донорство перетворюється на презумпцію згоди.

«Ми повинні розуміти, що в цій системі хтось помирає заради того, щоб хтось залишився живим. Потрібно серйозно прописати контроль.

Тому мені неясна норма, згідно з якою із переліку заборон для проведення вилучення органів усунули необхідність згоди родичів. Ми розуміємо, що прописуємо замість презумпції незгоди презумпцію згоди. Тобто якщо ти не написав, що ти не згоден, твої органи можуть використовувати. Але якщо людина не має родичів – хто має розв’язувати це питання? Звісно, ​​у цивілізованих країнах це працює. Але для України треба цей законопроєкт доопрацювати.

До того ж тут знімається відповідальність держави за ведення державних реєстрів, відповідно, до інформації матимуть доступ інші особи», – зазначила Лариса Білозір.

Нотаріальна згода не потрібна, достатньо електронної
Отже, згідно із законопроєктом Радуцького-Дмитрієвої, до статті 14 профільного закону про трансплантацію вносяться норми, спрямовані на спрощення вилучення органів.

Прямо прописуються такі норми:

«Письмова згода живого донора та згода батьків або інших законних представників живого донора на вилучення у нього анатомічних матеріалів, письмова відмова від раніше наданої такої згоди не потребує нотаріального посвідчення угоди або посвідчення справжності підпису нотаріусом.

Письмова згода живого донора на вилучення у нього органу чи його частини надається донором особисто уповноваженому трансплант-координатору».

Таким чином, засвідчувати підпис особи, що вона справді підписала згоду на донорство, більше не буде потрібно.

Також прописується можливість надати згоду в електронній формі:

«Згода чи незгода особи на посмертне донорство, заяву про відкликання наданої раніше такої згоди або незгоди подаються у письмовій (електронній) формі за підписом особи, яка виражає своє волевиявлення, у порядку, визначеному КМУ.

Такі угоди не потребують нотаріального посвідчення або посвідчення достовірності підпису зазначеної особи нотаріусом.

Відомості про надану особою згоду або незгоду на посмертне донорство вносяться до Електронної системи охорони здоров’я у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України», – наголошується у законопроєкт.

Відповідна позначка з’являється і в документах особи (за її бажанням).

«Після внесення зазначених відомостей до Електронної системи охорони здоров’я позначки про надання особою згоди або незгоди на посмертне донорство та про зміну цього волевиявлення за бажанням особи вносяться до паспорта громадянина України та/або посвідчення водія України на право керування транспортними засобами у порядку, встановленому законодавством».

«У разі якщо померла особа не висловила за життя своєї згоди або незгоди на посмертне донорство, встановлене трансплант-координатором, згоду на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів з тіла такої особи після визначення її стану як необоротна смерть відповідно до закону запитується трансплант-координатором особисто в іншого чоловіка або в одного з близьких родичів цієї особи (діти, батьки, рідні брати та сестри).