Три категорії населення мають право не носити маски

Три категорії населення мають право не носити маски

Є випадки, в яких неможливо досягти комплаєнсу, і це нормально.

Значення маски у період епідемій або спалахів повітряно-крапельних інфекцій у вогнищах різного ступеня епіднебезпеки (і потенційної епіднебезпеки також, якщо ми не можемо її оцінити точно, але припускаємо за умовчанням) ніхто ще не скасовував. Про це нагадала Інна Березюк, очільниця Експертної Ради суспільних досліджень і проєктів у сфері національного здоров’я та соціального захисту.

«Це дієвий метод обмеження поширення вірусів або мікробів у великодисперсних аерозолях, які можуть виділятися з вашим диханням із ваших інфікованих слизових оболонок. Хворіти до сизого від шмарок носа або надсадного кашлю для цього зовсім не обов’язково. Можна почуватися цілком здоровим, але носієм таких інфекційних агентів бути абсолютно однаковим із такими хворими. І такі люди через свою «святу незаразність», яку вони собі приписують, є ще більш небезпечними, хоч би де вони були і якими мотивами керувалися», — говорить Інна Березюк.

Вона пояснює, що правильне й акуратне носіння маски на обличчі не завдасть жодної шкоди людині, в якої немає дихальної недостатності, пов’язаної з декомпенсованими хронічними захворюваннями, за яких знижена сатурація. Інна Березюк розповідає, що на таких пацієнтів маски не надягають.

«Якщо вони мають дихальну недостатність внаслідок інфекційного захворювання, то ми їх просто ізолюємо у стаціонар, у боксовану секцію чи червону зону за епіззараженням. Якщо вони мають дихальну недостатність унаслідок тривалих хронічних захворювань серця, легень, головного мозку, крові, то ми за замовчуванням гуманно дозволяємо всім суспільством їм бути винятком, поважаючи їхні страждання, і таким чином ще більш порядно маємо надіти маски на свої обличчя здорових і порядних людей, аби зменшити епіднавантаження у повітрі приміщення, де поруч із нами є такі люди», — переконана Інна Березюк.

Друга категорія людей, на яких не одягають маски, — це маленькі діти («дуже маленькі, а не з нафарбованим чорним лаком нігтями з фіолетовим волоссям школярки, які вже п’ють пиво»), які можуть просто лякатися таких масок, вередувати знімати їх або плакати, говорить лікар. Але якщо діти носять таку маску залюбки та граючись, то для загального ж блага краще на них її у громадському місці теж вдягнути, радить експерт.

Третя група людей, на яких масок не надягають, — це люди з психічною патологією. У цьому випадку теж неможливо досягти комплаєнсу, наголошує лікар.

«До якої із трьох груп належите ви, якщо досі «вступаєте в наукові дискусії про доцільність маски», — вирішуйте самі. Якщо ви не перша (не хронічний старий або важкий пацієнт), не друга (вже погано схожі на дитину 3–4 років), то тоді готуйтеся бути третьою — довідку із собою про це із ПНД треба носити, бо такі, як я, стервози можуть її і попросити пред’явити на підставі свого дипломного права в місцях, де ви можете становити загрозу для навколишніх. І я це регулярно роблю саме з такою аргументацією. Але вже привселюдно. Потім буває соромно», — попереджає Інна Березюк.

Окрім того, жодними офіційними документами міжнародних організацій не замінено масковий режим на режим «тотальної вакцинації» — експерт.