Генетичний апгрейд, або Чому діти не хворіють на коронавірус

Згідно з даними молекулярної генетики, принаймні 8–10% геному людини складається з фрагментів  ретровірусів. У цілому ж геном людини більше ніж на 32% складається з інформації, що кодується вірусоподібними елементами.

У недавньому дослідженні епідемії коронавірусу COVID-19, результати якого опублікував медичний журнал Journal of the American Medical Association, йдеться про те, що захворювання торкнулося перш за все людей у ​​віці від 40 до 59 років. Натомість до середини січня не було відомо про жоден випадок зараження людей молодше 15 років. «Випадки захворювання серед дітей дуже рідкісні», – йдеться в дослідженні.

Тобто зараження відбувається, розповідають вчені, однак симптоми або взагалі не проявляються, або майже не проявляються. «Через нез’ясовані поки для нас причини діти або не підхоплюють цю інфекцію, або захворювання минає в більш м’якій формі», – говорить Єн Джонс, професор, вчений-вірусолог з Університету Редінга.

Така ж ситуація спостерігалася і під час спалаху SARS в 2003 році. Жертвами вірусу тоді стали 800 осіб – 10% від усіх інфікованих. Та інфекція теж майже не зачепила дітей.

Подібне відбулося та у 2009 році під час епідемії так званого «свинячого грипу». Наприклад, кожна п’ята дитина у Великобританії перехворіла на грип A/H1N1, однак більшість з цих дітей та їхніх батьків не мали про це жодного уявлення. Британські фахівці Агентства з охорони здоров’я після проходження літнього піка захворюваності виявили антитіла до грипу A/H1N1 у крові кожної третьої дитини. Це означає, що ці діти вже перенесли хворобу. Медики припускають, що приблизно у половини з них захворювання, спричинене грипом A/H1N1, пройшло без симптомів.

– І що це все означає?

Пояснення на диво просте і зрозуміле.

Щоб вижити в нашому світі, необхідно безупинно розвиватися. Яскравим прикладом є комп’ютерні операційні системи, які постійно отримують зовнішнє оновлення. Це вдосконалює наявний програмний код, посилює безпеку. Періодично виникає потреба оновлення не лише «софту», а й «заліза». Під час такої модернізації – апгрейду – до комп’ютера додають зовсім нові блоки або замінюють старі.

Найскладнішою інформаційною системою є людина. Її розвиток у мінливому середовищі також потребує періодичного апгрейду. Базовою операційною системою людини є її генокод. Зовнішнє оновлення цієї системи й забезпечують віруси.

Згідно з даними молекулярної генетики, принаймні 8–10% геному людини складається з фрагментів т. зв. ретровірусів. У цілому ж геном людини більше ніж на 32% складається з інформації, що кодується вірусоподібними елементами.

Як бачимо, віруси здійснили великий внесок в біологічну еволюцію людини. Найвідомішим є ген TP53, який називають «головним генним регулятором», оскільки він керує широким діапазоном найважливіших генів. Кодований цим геном білок p53 суттєво підвищує стабільність роботи генокоду, натомість його пошкодження призводять до онкологічних захворювань. У 2007 році американські вчені встановили, що вмонтування TP53 в геном було здійснено ретровірусом приблизно 40 мільйонів років тому. Очевидно, що вдосконалити дуже складну систему може тільки ще досконаліша надбудова. Найважливіше, що цю надбудову приніс вірус.

– Чому при здійсненні вірусного апгрейду одні його взагалі не помічають, а інші – хворіють і навіть вмирають?

Це залежить від стану людини. Для успішного апгрейду система має перебувати у стані достатньої чистоти. Тому перед заміною деталей комп’ютера майстер спочатку його очищує від пилу.

А що робить вірус-оновлювач? Якщо система чиста, то оновлення відбувається легко і невимушено. Очевидно, що найчистішими є діти, тому принаймні половина з них взагалі не помічає жодного «генетичного апгрейду».

Якщо ж система забруднена, то вірус намагається її очистити – звідси такі типові прояви очищення як нежить, пронос, відсутність апетиту, підвищена температура, пітливість тощо. А ще загальна слабкість, щоб людина менше рухалась. Подібним чином при інсталяції нової комп’ютерної програми необхідно припинити роботу всіх інших програм. Тому єдиний спосіб лікування вірусних інфекцій – очищення і спокій.

У випадку критичного забруднення організму спроба його очищення може закінчитися смертю. Подібним чином спроба оновити засмічену операційну систему може завершитися її «зависанням». Ось чому внаслідок вірусного зараження вмирають переважно люди старі або хронічно хворі. Тоді єдиний вихід – перезавантаження, тобто продовження життя в новому сеансі земного втілення.

Життя триває!