Мріють продовжити захищати Україну: історії бійців, які проходять реабілітацію за кордоном

З початку війни благодійний фонд Revived Soldiers Ukraine доставив на реабілітацію в США 48 поранених військовослужбовців. Це ті хлопці, яких або “залікували” в Україні або просто нічим не можуть їм допомогти.

Історії бійців, які всупереч важким пораненням прагнуть захищати рідну країну, дійсно вражають. На фронті вони кожен день воюють за Україну, а під час реабілітації – за своє життя.

Це люди, які роками сиділи в окопах, і мають проблеми зі здоров’ям. Ми купуємо для них необхідні медикаменти” , – розповідає директор фонду Ірина Ващук.

Вони не зламалися
Пережив більше 20 операцій
У липні 2014 року 27-річний воїн під час засідки під Попасній отримав важке поранення в стегно.

Залетіла у мене три кулі: дві від “калаша” 5.5, і одна – 12,7 калібру. Хлопці молодці, що повернулися за мною. Здавалося, я там і залишуся. Потім почали сильно обстрілювати, ми стали відходити. Я навіть думав, що це – все. У мене було дві гранати, думав, хоч щось зроблю,
– згадує Олег.

Боротьба за виживання почалася в госпіталі. Після 12 операцій Олег прокинувся від наркозу і зрозумів, що не відчуває тіла нижче грудей. Доказів доброволець не має, проте переконаний – це сталося через лікарську помилку. Місяцями у воїна трималася висока температура, тому він надзвичайно боявся ампутації.

“Я відчував, що навіть можу трохи посувати пальцями, тому не давав лікарям цього зробити. Вони носили мені якісь таблетки, мовляв, від болю. Я не брав. Було страшно, що засну і прокинуся без ноги”, – додає чоловік.

Згодом Олег пережив ще майже 20 хірургічних втручань. Допомогли йому тільки за кордоном: спочатку в Іспанії вилікували занесену інфекцію, а на початку 2019 добровольця відправили на лікування та реабілітацію в США. Там лікарі фактично поставили його на ноги. Він уже пересувається з ходунками і може самостійно спуститися по сходах. Воїн з нетерпінням чекає того дня, коли зможе повернутися в Україну і продовжувати її захищати.

Вони вистояли, що не вистояв бетон
За словами директора фонду, більшість хлопців – справжні відчайдухи. Незважаючи на важкі поранення вони прагнуть вилікуватися і повернутися на схід.

Наприклад, Станіслав Стовбан – воює на протезах. Його регулярно відправляють в США, відновлюють протез і повертають в зону бойових дій.

У Стаса дуже цікава історія. Він – кіборг Донецького аеропорту. Його привалило плитами в 2015 році. У Донецьку йому ампутували одну ногу, іншу ж – вдалося врятувати. Він був полонений, згодом його обміняли,
– каже Ірина.

Двічі підірвався на міні
Віталій Білоус – доброволець і підопічний фонду. Перше поранення отримав в 2018 році – підірвався на міні. В результаті йому відірвало стопу. Після лікування він отримав протез і повернувся на схід . У листопаді минулого року – підірвався вдруге.

На початку осені він пройшов реабілітацію в центрі фонду Next Step в Ірпені . Тиждень тому в гіпсі він повернувся до Маріуполя, де дислоковано його підрозділ.

“Зараз мені складно пересуватися. Але у мене робочі руки і голова”, – говорить воїн.

Мрія – одна на всіх
Безперечно, всі хлопці мріють про перемогу. Їм боляче, що побратимам не дозволяють відкривати вогонь. Воїни згадують, що в 2014 році не мали супервооруженія, але все одно йшли вперед . “А потім настало перемир’я. Воно завжди настає тоді, коли їм потрібно. Скільки хлопців загинуло, а ми віддали стільки територій …”, – журиться Олег.