Українських ФОПів зігнали на реєстрацію: порушникам загрожує до 51 тис. штрафу, виникли черги

В Україні з 11 липня всі ФОПи і неприбуткові організації повинні були подати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника до держреєстру. Хто не встигне – міг отримати штраф від 17 000 до 51 000 грн.

Хоча інформація про прийдешні зміни стала відома ще навесні, всі ФОПи чомусь опинилися в реєстраторів практично в останній тиждень перед закінченням термінів (пізніше їх подовжили), а черги до ЦНАП по всій країні спровокували скандал.

Чому так вийшло і чи вдалося вирішити проблему – дізнавався OBOZREVATEL.

Чому виникла проблема?
Як повідомляють самі підприємці, вони подавали документи в останній момент не тому, що спеціально затягували процес, а через нюанси в законодавстві. Відповідно до закону “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення” всі юридичні особи, щодо яких у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб повинні міститися відомості про кінцевих бенефіціарних власників, мають подати державному реєстратору документи для поновлення даних до 10 жовтня. Пізніше термін перенесли до 2022-го.

Бухгалтерка підприємств Олена Хозяїнова зазначає, у всіх ФОПів свої нюанси і однієї схеми для всіх зробити не можна. “Є багато питань, наприклад, бенефіціари-нерезиденти. У мене на одному підприємстві два засновники-фізособи. По них документи подаються під час реєстрації, навіщо нам тепер подавати? Постійно з 11 липня в пресі писали: почекайте, не поспішайте подавати, там багато нюансів, будуть внесені зміни в закон. Дійсно, кілька законопроєктів зі змінами були зареєстровані на сайті і наш юрист їх відстежував. Усе подавалося в останній момент не тому, що такі безглузді і тягнули час, а тому, що чекали змін. Але зміни так і не внесли”.

Для неприбуткових організацій потрібно було подати інформацію про відсутність бенефіціарного власника, яка вже є в реєстрах. Тому багато організацій це також обурило:

“Щодо громадської організації, де я все ще значусь керівником і засновником, я відмовився подавати звітність, – каже політичний консультант, керівний партнер PGR Consulting Group LLC Руслан Рохов. – Це повна нісенітниця. Громадські організації не мають бенефіціарних власників. Це неприбуткові організації, які діють в інтересах людей, які об’єдналися навколо якоїсь місії і служать суспільству”.

Інформацію про бенефіціарів, відповідно до закону, потрібно подавати щорічно. Але від подачі документів звільнили державні органи та їхні асоціації, політичні партії, комунальні та державні підприємства, адвокатські об’єднання, торгово-промислові палати, професійні спілки, організації роботодавців, об’єднання співвласників багатоквартирних будинків та релігійні організації.

Як подавали документи?
До 11 жовтня документи можна було подати безкоштовно. Після ж планували брати адмінзбір у сумі 680 грн. Тому минулого тижня в ЦНАП утворилися величезні черги і безліч конфліктів, на які люди почали скаржитися в мережі.

Користувачка Євгенія Захарченко з Кропивницького пише, щоб потрапити в потрібний кабінет, доводилося займати чергу о 4 ранку і записуватися на список. Але це не рятувало від зловживань. Також поскаржилася на систему подачі документів волонтерка і підприємиця Дана Ярова:

“Висмикнув мене з роботи чоловік, який пообіцяв, що все відбудеться за 15 хвилин. Отже, всі в центрі надання адміністративних послуг на взводі. Такі ж засмикані, вибігають на зум-конференції на вулицю, настрій у черзі злий і гнітючий”, – пише Ярова на своїй сторінці.

За словами жінки, під час реєстрації в неї запитували інформацію, яка вже є в реєстрі, і не хотіли реєструвати дві юрособи за одним талоном. Щоб не стояти в черзі, можна було подати документи і через нотаріуса, але на їхні послуги також незабаром знайшлося багато охочих, а ціни не втішали: від 1500 грн і вище.

“Хтось із нотаріусів почав відмовлятися, – говорить Хозяїнова. – Адже цю схему власності підприємства потрібно перевірити і брати на себе відповідальність вони не хотіли. А хтось брав, але не всі ФОП. Багато хто хотів заробити 1500 грн без зусиль. А у мене нерезиденти в бенефіціарів, тому нас не хотіли реєструвати. У результаті ми заплатили 3000 грн за одне підприємство і то за домовленістю”.

Чи розв’язали проблему з реєстрацією?
На хвилю обурення у владі все-таки відреагували. Спочатку міністр юстиції Денис Малюська написав у себе на Facebook, що система не справляється з напливом охочих, тому штрафів не буде ні в жовтні, ні в листопаді. А минулої п’ятниці парламент ухвалив законопроєкт №5807, яким відтермінував подачу відомостей про бенефіціарів на 9 місяців. Крім того, законопроєкт скасовує необхідність подачі інформації про бенефіціарів для підприємств, власниками яких є фізичні особи громадяни України, адже вся інформація про них і так міститься в реєстрах.

Що стосується громадських організацій, вони поки є в переліку тих, хто повинен подавати документи. Але, за словами Рохова, вони вже підготували напрацювання для законопроєкту, який скасує необхідність для ГО подавати таку звітність.

“Ми маємо домовленість із депутатом Ігорем Фрісом, – говорить Рохов. – Він пообіцяв, що готовий вкласти наші напрацювання в проєкт закону і зібрати підписи для його реєстрації. Сподіваюся, наступного тижня ми знайдемо оптимальне нормотворче рішення, щоб внести в парламент і закрити цю проблему раз і назавжди. Подавати інформацію про бенефіціарних власників організаціям, які їх не мають, і про що свідомо знає держава – безглуздо”.

Поки проблема реєстрації бенефіціарних власників тимчасово знята, але до кінця не вирішена. Якщо звичайним фізособам-резидентам дозволили не дублювати інформацію з реєстрів, то питання з громадськими організаціями поки залишається відкритим. І чи буде воно вирішене у відведений термін або ж держава все-таки залишить за собою можливість заробити на штрафах, поки питання.