Нові зарплати членів Нацради здійняли бурю в Парламенті: “По 500 тисяч – щомісяця!”

Нові зарплати членів Нацради здійняли бурю в Парламенті: “По 500 тисяч – щомісяця!”

На обговорення “багів” одного законопроекту пішов цілий день

Верховна Рада розглянула сотні правок
Вже другий день поспіль увага Верховної Ради прикута до “Проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення незалежності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення” № 4107. Передбачена законопроектом прозорість оновленого механізму діяльності Нацради та її Апарату викликала у нардепів чимало сумнівів і питань. В ході розгляду сотень внесених до нього правок однією з найгостріших виявилась кількість нулів у зарплатах “верхівки” Нацради. Деталі з’ясовували Знай.ua.

Оклади розлютили нардепів: з 90 – до 500 тисяч
Як йдеться в положеннях законопроекту, посади держслужбовців Національної ради з питань телебачення і радіомовлення прирівнюються до відповідних посад державних службовців Секретаріату Кабінету Міністрів України.

А разом з тим, виходить, і рівень зарплат. Зокрема, передбачається, що:

• Посадовий оклад голови Національної ради становить 40 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня календарного року – на сьогодні це 90 тис 800 грн;
• Оклад першого заступника голови Нацради – 37 прожиткових мінімумів, що дорівнює 83 тис 900 грн;
• Оклад заступника голови та відповідального секретаря Національної ради – 35 мінімумів, що дорівнює 79 тис 450 грн;
• члена Національної ради – 33 розміри, що складає 74 тис 910 грн.

З цим підрозділом, поданим в документі, не погоджуються чимало парламентарів.

“Економічні параметри даного закону не відповідають ані бюджетному процесу в Україні, ані економічним реаліям. Ми ж розуміємо, що 90 тис 800 грн для голови Нацради – це тільки початок. Вони далі за рахунок інших виплат будуть отримувати по півмільйона щомісяця! Уявіть собі премії, надбавки. Ми ж це бачимо по Укрзалізниці. Давайте відмовлятися від таких ганебних зарплат”, – зазначає Голова підкомітету з питань державної економічної політики Комітету ВРУ з питань економічного розвитку Олександр Колтунович.

Втім, у Пояснювальній записці до законопроекту є обґрунтування, хоч і досить розмите.

Зокрема, що такий розмір зарплат “забезпечуватиме достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов’язків та стимулюватиме досягнення високих результатів у службовій діяльності”.

Відбір кандидатів та обов’язки

Загалом, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення складається з 8 осіб: 4 члени призначаються Верховною Радою, а ще 4 – президентом України.

Суб’єктами права подання кандидатур на посаду члена Національної ради є депутатські фракції та групи у Верховній Раді та громадські об’єднання, творчі спілки, які активно працюють у медійній сфері не менше 3 років.

Кожен з кандидатів має пройти спецперевірку. А для проведення відбору передбачено утворення конкурсної комісії.

“Законопроект розроблено на виконання міжнародних зобов’язань щодо імплементації у національне законодавство норм Директиви Європейського парламенту та Ради 2010/13/ЄС про аудіовізуальні медіа послуги від 10 березня 2010 року зі змінами, внесеними Директивою (ЄС) 2018/1808 від 14 листопада 2018 року в частині забезпечення незалежності державного регулятора в сфері телерадіомовлення”, – йдеться в Пояснювальній записці.

Прописані в проекті Закону і, власне, права та обов’язки посадовців Апарату.

Хто може претендувати на “крісло” в Нацраді?
Законопроектом передбачено чіткий перелік вимог та обмежень до кандидатури на посаду члена Національної ради.

“Зелене світло” на першому етапі можна отримати за наявності:

– українського громадянства та проживання в Україні не менше 5 років;

– вищої освіти і стажу у галузі журналістики, права, телерадіомовлення, електронних комунікацій не менше 5 років;

– відмінного володіння державною мовою.

А от умов для автоматичній відмові кандидату вдвічі більше.

Також, як зазначено в положеннях проекту Закону, на членів Національної ради поширюються вимоги та обмеження, встановлені законами України “Про запобігання корупції” та “Про очищення влади”.

У разі прийняття № 4107 в цілому, Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Проте, до вирішального голосування парламентарі так і не дійшли.

Станом на сьогодні, 16 червня, було розглянуто 434 з 539 внесених до законопроекту правок.

Решту нардепи мають розглянути завтра, 17 червня.