У Раді ухвалили “земельну конституцію”: що передбачає закон

У Верховній Раді України народні депутати ухвалили законопроєкт №2194, який називають “земельною конституцією”. Він необхідний для повноцінного запуску ринку землі в державі.

Документ підтримали своїми голосами 284 парламентарі. Рішення було ухвалено під час пленарного засідання 28 квітня, яке транслювалося на офіційному YouTube-каналі парламенту

Автори законодавчої ініціативи очікують, що вона запустить реформування системи управління у сфері земельних відносин, зніме штучні обмеження господарської діяльності для спрощення доступу до земельних ресурсів населення та бізнесу. Крім того, документ дозволить скасувати зайві дозволи, дублювання процедур перевірки документації із землеустрою, а також усуне корупційні ризики. Про основні положення законопроєкту – читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Земля перейде громадам
Згідно з документом, на місцях має відбутися земельна децентралізація. Відтак, право розпоряджатися землями за межами населених пунктів отримають органи місцевого самоврядування через механізм земельних аукціонів. Йдеться про 10 млн га. Виняток становитимуть лише землі під об’єктами державної власності. Згідно з новими правилами, органи місцевого самоврядування зможуть:

самостійно змінювати цільове призначення земельних ділянок приватної власності;

отримають право затверджувати плани детального планування території за межами населених пунктів;

отримають право боротися із самовільним зайняттям ділянок і нецільовим використанням земель за межами населених пунктів;

затверджувати документацію із землеустрою та містобудування в межах всієї території об’єднаної територіальної громади (зокрема за межами населених пунктів);

отримають повний доступ до Державного земельного кадастру, у них з’являється можливість надавати будь-яку кадастрову інформацію.

Руйнування корупційних схем
Ще одна новація законопроєкту – Держгеокадастр остаточно втрачає свої надповноваження щодо розпорядження землями і контролю за їхнім використанням. Фактично цей держорган припиняє своє існування як головний земельний орган в Україні і переходить у статус “сервісного центру”. Нардепи сподіваються, що цей крок знищить величезну кількість корупційних схем у земельній сфері.

Боротьба з бюрократичними перешкодами

Серед іншого, законопроєкт дозволить скасувати усі зайві погодження для формування земельних ділянок. Відтак, тепер:

скасовується інститут державної землевпорядної експертизи, за яку громадянам часом доводилося платити сотні тисяч гривень та чекати близько 20 днів на формування чи оцінку ділянки;

документація із землеустрою буде перевірятися лише один раз – на етапі внесення відомостей до Державного земельного кадастру;

ліквідується поняття агрохімічної паспортизації земель, яке також мало корупційну складову;

вводиться обов’язкове страхування відповідальності виконавців робіт перед замовниками за помилки, яких припустилися під час складання документації;

прибираються зайві та дозвільні процедури-дублі: скасовується процедура попереднього погодження матеріалів місця розташування об’єкта на земельній ділянці, спеціальні дозволи на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок;

скасовується необхідність отримання погодження на зміну цільового призначення земельної ділянки в низці держорганів, зокрема в Кабміні і Верховній Раді щодо особливо цінних земель;

суміжні громади отримують можливість самостійно визначати спільні кордони своїх територій за домовленістю між собою;

сертифікованим інженерам-землевпорядникам надається право державних кадастрових реєстраторів;

передбачено відхід від “паперової” тяганини: документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель буде розроблятися винятково в електронному вигляді й завірятися електронним цифровим підписом розробника.

Ринок стане прозорим
Після ухвалення закону ринок земель несільськогосподарського призначення відкриється для іноземців. Відтак, із Земельного кодексу усунуть норми, які обмежують можливість іноземних фізичних і юридичних осіб купувати вільні від забудови земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів. Крім того, передбачається:

введення повної відкритості та доступності документації із землеустрою, публічність її розгляду;

введення системи моніторингу кожні три місяці, за що буде відповідати Держгеокадастр;

конкретизація порядку набуття права власності на підставі набувальної давності (якщо людина використовувала земельну ділянку протягом 15 років, але не має прав на неї, вона може звернутися до органів місцевого самоврядування і приватизувати таку ділянку);

особам, які мають право постійного користування земельною ділянкою або право оренди (після оформлення постійного користування), надається можливість викупу земельних ділянок за ціною нормативної грошової оцінки (без аукціону) з розстрочкою платежу на 5 років.