Чим українці годують світ

Багато років поспіль Україна є одним із лідерів експорту агропромислової продукції, гарантуючи продовольчу безпеку у світі. Українські зернові, бобові, олію, ягоди, м’ясо та молочні продукти купують не тільки країни ЄС, а й США, Канада, Китай та багато інших держав.

І хоча пандемія коронавірусу завдала збитків багатьом експортерам, деякі позиції навіть вдалось наростити. Про результати та перспективи українського агропродовольчого експорту дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.

Найприбутковіші – олія та зернові
У 2020 році експорт с/г та продовольчої продукції приніс до бюджету 22,2 млрд
доларів (45% від загального експорту з України). До п’ятірки найбільш прибуткових
увійшли зернові, насіння олійних рослин, жири та олії, залишки і відходи харчової
промисловості, а також м’ясо та їстівні субпродукти.

За інформацією Державної митної служби України, експорт соняшникової олії
сягнув 5,31 млрд доларів, кукурудзи – 4,88 млрд доларів, пшениці – 3,59 млрд доларів,
ріпака – 1,01 млрд доларів, ячменю – 877,4 млн доларів, м’ясопродуктів – 554,9 млн
доларів.

Експерти зазначають, що пандемія COVID-19 суттєво вплинула на глобальну торгівлю. Торік Україна скоротила експорт м’яса та їстівних субпродуктів на 8%, молочних продуктів – на 23%, яєць – на 13%, овочів – на 9%. Однак експорт деяких продуктів, навпаки, зріс. Для прикладу, закордонні продажі українського меду збільшились на 38%, а кондитерських виробів – на 13%. Також зріс експорт заморожених фруктів – на 32%, макаронних виробів – на 23%, казеїну та його похідних – на 12%. Крім того, торік Україна встановила рекорд із експорту риби та морепродуктів, заробивши понад 50 млн доларів. Найбільше українську рибу споживали у Німеччині, Данії та Японії.

За словами аналітиків, приріст українського експорту відбувся, зокрема, і через розширення географії збуту. Впродовж останніх 5 років Держпродспоживслужба відкрила для національних виробників понад 90 нових ринків.

«Вкрай важливе завдання, яке стоїть сьогодні перед Держпродспоживслужбою – це
сприяння збільшенню експорту нашої держави», – наголошує голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька. – «Основними пріоритетами у цій сфері для нас є підтримка експорту української продукції на нові ринки та надання консультаці бізнесу та асоціаціям з метою модернізації виробництва та розвитку якості».

Боротьба за ринок ЄС
Євросоюз є одним із стратегічних торговельних партнерів України. Сьогодні 155
харчових підприємств мають право експорту до країн ЄС. Серед них 72 виробники меду, 24 – молочної продукції, 23 – риби та рибних продуктів, також є виробники курятини, яєць, колагену та кишкової сировини. Цікаво, що аж 22 підприємці постачають до Європи равликів. Завдяки великому попиту їхня кількість зросла більш як у 4 рази за останні 3 роки. Однак через карантинні обмеження зараз вони мусять шукати інші шляхи збуту.

«Серед наших напрямків равликового експорту такі країни, як Франція, Італія, Португалія. Однак нині через пандемію європейський ринок перенасичений пропозиціями, заклади громадського харчування працюють з обмеженнями, споживацький попит скоротився (все ж таки равлики – не курятина)», – прокоментував власник равликової ферми Валерій Ігнатов.

Варто зауважити, що відповідно до Асоціації з ЄС, Україна має безмитні квоти на
експорт 40 продуктів. Лише протягом січня 2021 року ми вже вичерпали річні квоти на
мед, виноградний та яблучний соки. Повністю використана квартальна квота на яйця,
яєчні продукти і м'ясо птиці. Економісти прогнозують, що решту квот, серед яких цукор, борошно, оброблені томати тощо, українські підприємці також вичерпають за перше півріччя.

Цього року Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України разом із Євросоюзом переглядатимуть умови потрапляння української продукції на європейські ринки.

«Якщо ми повністю відповідаємо вимогам ЄС по тих чи інших категоріях (довкілля,
безпечність харчових продуктів), то маємо право на необмежений доступ до ринку ЄС», – переконаний заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства – торговий представник України Тарас Качка.

Вихід на нові ринки
За словами фахівців, щоб українська продукція потрапляла на закордонні ринки,
потрібні не лише висока якість і бажання виробників, а й системна державна політика.
Кожен продукт повинен мати відповідний міжнародний сертифікат, що його із країною-
партнером погодила Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Саме остання домовляється про правила виходу українських підприємців на зовнішні ринки і слідкує за дотриманням вимог країн-імпортерів.

Як розповіли у Держпродспоживслужбі, сьогодні відомство працює над розширенням збуту українських продуктів у 31 державу. Це країни Латинської Америки, Африки, Близького і Далекого Сходу, а також ЄС та США. Йдеться про експорт молока та молочних продуктів, меду, яблук, лохини, черешні, гороху, квасолі, цибулі, борошна,
риби, м’яса тощо.

Власне, у лютому для українських молочарів було відкрито ринок Лівану, а для
виробників столових яєць – ринок Ефіопії. Також у Держпродспоживслужбі очікують
погодження сертифікатів для експорту вітчизняного молока до Японії та Аргентини.

Експортна статистика свідчить, що Україна є важливим гравцем на глобальному
ринку продовольства. Однак експерти вважають, що наша держава повинна бути
експортером не лише сировини, а й продукції з високою доданою вартістю. А це –
спільний виклик для українських бізнесменів та держави.