“Краще б вони всі курорти закрили на січневий локдаун”. Як Франківщина переживає спалах COVID-19

Усі в масках?” – викрикує водій і тисне на гальма.

У дверях старенької маршрутки під мелодію української весільної пісні з’являється голова поліцейського, який сканує поглядом обличчя пасажирів і швидко зникає.

Так за кілька секунд відбувається перевірка на одному з 16 контрольно-пропускних пунктів Івано-Франківської області – лідера рейтингу за добовим приростом хворих на COVID-19 в Україні, пише Українська Правда.

Упродовж лютого їх кількість на Івано-Франківщині зросла в чотири рази.

Ще до повернення країни до “кольорового” COVID-зонування головний санітарний лікар Віктор Ляшко заявляв, що Франківщина може потрапити в “червону зону”, адже має 70% заповненість ліжок для людей із коронавірусом.

“Ситуація майже критична… Що лякає найбільше – збільшення кількості госпіталізацій”, – говорив заступник міністра охорони здоров’я.

У зв’язку з цим ще 19 лютого рятувальники почали облаштовувати мобільний шпиталь в Івано-Франківській області.

Міський голова Львова Андрій Садовий повідомив про готовність виділити 100 ліжок у львівських лікарнях для пацієнтів із Прикарпаття.Станом на 26 лютого там не було жодного пацієнта. Тим часом реанімаційні ліжка для хворих на COVID-19 в лікарнях області були зайняті на 82%, а майже в половині лікарень – на 100%.

Ще 100 місць у Винниках виділив очільник Львівської облдержадміністрації Максим Козицький.

Із 24 лютого Франківщина офіційно – одна з двох областей з “червоним” рівнем епідеміологічної небезпеки в Україні. Друга – Чернівецька.

“Українська правда. Життя” з’їздила на Івано-Франківщину, щоб на власні очі побачити мобільний шпиталь просто неба та розпитати у місцевих – у чому вони вбачають причину чергового спалаху коронавірусу.

Усі на лижі!
Потяг із Києва до Івано-Франківська їде в середньому дев’ять годин. І всі ці дев’ять годин люди дихають один на одного в плацкартному вагоні.

Немає зауважень від провідників – немає й масок.

А на пероні пасажирів зустрічає натовп чоловіків із криками: “Буковель, хто їде?!”, “Драгобрат, автобус”, “Яремче, недорого!”.

Гірськолижним курортам в Україні дозволяли працювати навіть під час локдауну з 8 по 24 січня. Післяноворічні свята – пора “високого сезону”, тому охочих потрапити до Карпат було чимало.

ЗМІ повідомляли про кілометрові черги до Буковелю й недотримання дистанції на курортах.

Під час локдауну в Буковелі катався й фотографувався без маски з іншими лижниками і президент Володимир Зеленський.

Проте для мешканців міст усі публічні розваги в цей період були недоступними.

Більше того, українці не могли придбати офлайн навіть колготки чи шкарпетки – у постанові Кабінету міністрів їх не вказали як товари першочергової необхідності.

Уже на початку лютого Івано-Франківщина та Буковина ввійшли до п’ятірки регіонів, де зафіксували найбільше нових випадків COVID-19.

Ситуація лише погіршувалася, тому в трьох областях – Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській – призупинили роботу всіх закладів громадського харчування й розважальної інфраструктури з 22 до 28 лютого.

Попри карантинні обмеження, й зараз центральні вулиці Івано-Франківська лишаються заповненими.

Це ж саме відбувається на місцевих ринках і в торгових центрах – люди не дотримуються соціальної дистанції, маски носять одиниці.

 

Навіть продавці кричать “Розпродаж, розпродаж на шапки!”, тримаючи захисну маску в руці.

– Це все через іноземців. Вони привезли в Буковель заразу, а там же всі наші працюють.

Потім свята, зустрічі з родичами – отак всіх і позаражали.

Але куди закривати все? Щоб дітей нагодувати, треба гроші десь брати, – розповідає свою версію сплеску захворювання продавчиня Ганна.

Сама жінка маску не носить: “Якщо судилося захворіти, так воно й буде”.

Її колега з сусідньої палатки не погоджується. Каже, маску треба носити завжди, щоб не принести вірус додому, до сім’ї.

І додає:

– Краще б вони всі курорти закрили на локдаун, який був у січні. Пересиділи б, понили трохи, що грошей немає, тяжко-страшно, а потім їхали собі в Буковель.

Зараз вони намагаються врятувати потопаючий корабель: купа людей хворі, старші вмирають, і все одно все закриють, щоб хоч якось покращити ситуацію.

То чого було не зробити це раніше, щоб уникнути стількох смертей?

Натомість заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко таки на стороні Ганни.

Причиною спалаху коронавірусу на Прикарпатті він також вважає іноземних туристів і гірськолижний курорт “Буковель”. За його словами, близько 60% туристів “Буковелю” цьогоріч – іноземці.

Це підтверджує бізнесмен Валентин, який здає квартири в Івано-Франківську через Booking:

– Цієї зими в мене орендували квартиру туристи з Франції, Німеччини, Іспанії, Польщі. Казали, що в нас дешевше.

Я нічого не мав проти: це мій заробіток. А хворі іноземці чи ні, треба було перевіряти в аеропортах за допомогою COVID-тесту. Як добре це робили, бачимо зараз.

На ринках та центральних вулицях міста чимало людей, які просять про допомогу. Не встигнеш пройти й десяти метрів, як хтось вхопить за лікоть і слізно благатиме кілька гривень.

І не дивно: рівень безробіття в Україні зріс з 8,6% у першому кварталі 2020 року до 9,9% у січні 2021. А кількість зареєстрованих безробітних сягнула 488 тисяч.Якщо порівнювати з ситуацією в столиці, – в Івано-Франківську нужденних на вулиці значно більше.

Оскільки одна з найприбутковіших сфер для франківчан – туризм, місто страждає через карантинні обмеження.

– Я живу за містом. Приїжджаю сюди вранці на роботу, а ввечері їду назад. Не знаю, про який “бум” хворих всі говорять: подивіться на купу людей навколо.

Усі втомилися від ваших карантинів і коронавірусів, – квапливо відповідає перехожий і йде геть.

По той бік
У селищі Богородчани, що за півгодини їзди машиною від Івано-Франківська, на території центральної районної лікарні в оточенні правоохоронців стоять 30 наметів.

Це – мобільний госпіталь, який облаштувала Державна служба з надзвичайних ситуацій. Він розрахований на 120 ліжок з індивідуальними кисневими концентраторами.

Госпіталь установили ще 19 лютого, але повноцінно підготують приблизно до 1 березня: у наметах потрібно налаштувати обігрів і почати монтаж обладнання.

Таку локацію під стінами районної лікарні обрали з питань безпеки: хворі повинні мати організований і швидкий доступ до реанімаційних відділень. У критичних випадках це може врятувати життя.Ледь встигаєш зробити одну фотографію, як до тебе підходять з десяток правоохоронців з автоматами. На територію мобільного госпіталю нікого не пускають – мовляв, це режимний об’єкт.

Але оскільки Богородчанська лікарня не була передбачена для хворих на COVID-19, її довелося перепрофілювати в максимально короткий термін.

Цим зайнявся директор районного шпиталю Іван Коляджин. Також він планує залучити шість медичних бригад для роботи з хворими.

– Як у нас справи?! Немає чому заздрити, – розповідає Коляджин, поспіхом збираючись на термінову нараду.

На сьогодні маємо 137 хворих і 160 ліжок (дані на момент розмови – ред.), хоча ще кілька тижнів тому лікарня не могла прийняти жодного госпіталізованого з COVID-19.

До 26 лютого, сподіваюся, ліжок буде вже 250: неврологічне й гінекологічне відділення перепрофілювали, на черзі хірургічне, травматологія й дитячий відділ.

А мобільний шпиталь, за рішенням комісії, є резервним госпіталем для лікування хворих. Коли 250 ліжок будуть заповнені, перейдемо до нього.

Ще є госпітальне відділення, у якому розташовані приймальний покій, пост медичної сестри та палата інтенсивної терапії.Мобільний госпіталь складається з 24 модулів, 11 з яких – палати для хворих.

Біля кожного ліжка в модулі встановили кисневі концентратори та монітори стану пацієнта.

Температура в наметах – від 22 до 24°C.

Також є технічні намети, де переодягатимуться медики.

Хворих привозять з усієї області. Іван Коляджин просив не перевантажувати лікарню, але марно – кількість госпіталізованих через COVID-19 швидко зростає.

При цьому є проблеми з медикаментозним забезпеченням, яке не встигають привезти.

– Із такими темпами лікарню завантажать за 5 днів. Але ми тримаємось: не перший місяць же працюємо, звикли.

Зараз госпіталізованих обслуговує 131 медик. Хворіють вірусом аж 17 лікарів.

Хотілося б, щоб люди нас почули: побудьте вдома, потерпіть ті 2-3 тижні, щоб ситуація стабілізувалася. Ми будемо дуже вдячні, – розповідає лікар.

У зв’язку з цим було прийнято рішення все ж закрити кафе, бари і ресторани на території курорту “Буковель” та зайнятися інфраструктурою, аби біля підйомників люди дотримувалися карантинних вимог.Найбільше хворих зараз фіксують у місті Яремче, Надвірнянському, Богородчанському районах та обласному центрі. Саме тут велика кількість туристів відзначали новорічно-різдвяні свята.

А з 26 лютого Івано-Франківська область у “червоній” зоні епідемічної небезпеки з посиленими обмеженнями.

Це означає заборону посадки та висадки пасажирів на регулярні та нерегулярні рейси міжобласного сполучення залізничним, авіаційним та автомобільним транспортом в населені пункти Івано-Франківської області та з них.

На першому поверсі лікарні тихо. Час від часу коридором мовчки пробігають рятувальники – переносять частини обладнання.

Біля ліфту зустрічаються дві жінки в білих халатах і стиха вітаються.

– За останню ніч тільки до нас привезли 60 хворих на COVID-19! – тихенько вигукує медсестра Богородчанської лікарні.

– За кілька днів усі ліжка займуть. Ох, тримаймося, – відповідає їй лікарка.