Україна перетворюється на звалище медичних відходів: хто винен і що робити

Ви коли-небудь запитували у себе, куди діваються медичні відходи з лікарень? Ні? А дарма!

За документами – вони передаються ліцензованим підприємствам для утилізації. В реальності ж значна частина епідемічно небезпечних відходів опиняється в українських річках і лісопосадках. А компанії, які повинні були їх утилізувати, набивають кишені бюджетними грошима, не зазнаючи майже жодних витрат.

Але такі от “бізнес-плани” становлять колосальну загрозу нашому здоров’ю. І забирають у наших дітей навіть примарну надію жити в нормальній країні, а не на звалищі.

Куди діваються гори небезпечного сміття?
У 2020-му році українські лікарні та лабораторії, а також інші бюджетні підприємства, згідно з підрахунками Держекоінспекції, виробили близько 100 тисяч тонн небезпечних медвідходів. Це інфекційні відходи, зокрема, використані засоби індивідуального захисту, голки та скальпелі, прострочені хімікати, ліки і радіоактивні матеріали, анатомічні й патологоанатомічні матеріали.

Згідно з законодавством, все це повинно було передаватися підприємствам, здатним безпечно утилізувати такі відходи.

Але на практиці, як відзвітував у листопаді 2020 року голова Держекоінспекції Андрій Мальований, підприємствам, що мають ліцензії на утилізацію небезпечних медвідходів або є ліцензованими посередниками, була передана лише половина від загального обсягу сміття.

Скільки ж таких відходів були реально утилізовані, а не скинуті десь на узбіччі дороги або в лісі – в Україні сьогодні не знає ніхто.

Але ж схожі випадки фіксувалися неодноразово. Відкрито кримінальні провадження. І фірми, вже спіймані раніше на гарячому, – сьогодні знову отримують ліцензії і виграють тендери на утилізацію такого сміття.

Наприклад, щодо одного з частих переможців тендерів – ТОВ “Екологічні переробні технології” з кіпрським корінням – було відкрито кримінальне провадження за фактом скидання партії особливо небезпечних шприців, голок і скальпелів із залишками біологічних рідин на березі озера Глінка в Печерському районі Києва.

Цей вантаж, за утилізацію якого компанія отримала чималі гроші, міг спровокувати справжню епідемію складних інфекційних захворювань у столиці України. І за фактом – вони з ліцензією!!! У країні створено порочне коло: порушив закон, міг спровокувати епідемію, відбувся “адмінкою” – і за рік знову отримав ліцензію. Так не має бути!

Коли я очолював Державну службу з питань регуляторної політики та підприємництва, ми розробили проєкт закону “Про ліцензування у сфері господарської діяльності” (нова редакція), в якому були передбачені і серйозні санкції (аж до заборони займатися видом діяльності в разі притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності), і чіткі вимоги до юридичних осіб-ліцензіатів. На жаль, у ході розгляду у Верховній Раді законопроєкт зазнав настільки кардинальних змін, що зрештою депутати ухвалили фактично зовсім інший закон.

Викинути не можна утилізувати
Утилізація небезпечних медичних відходів – задоволення трудомістке і дороге. І розцінки на цю послугу – відповідні.

Біда в тому, що наявні в законодавстві прогалини створили ситуацію, коли викинути небезпечний вантаж будь-де значно вигідніше, ніж його утилізувати. Якщо тебе не спіймають – ти покладеш собі в кишеню всі гроші. Попадешся – відбудешся смішним штрафом.

Зважте самі. Компанія “Укрекопром” – лідер за кількістю виграних тендерів у 2020 році – на продажу бюджетним організаціям послуг з утилізації небезпечних медичних відходів заробила 1,57 млн гривень. Максимальний же штраф, який загрожує їй за доведений злив забруднених хімікатами рідин у Миколаївській області становить 1700 гривень. Якщо ж цей злочин повісять на найнятого “Укрекопромом” водія – компанія взагалі може уникнути відповідальності. Або заплатить копійчаний штраф, що не сягає навіть 100 гривень.

А представник керівництва “Екологічних переробних технологій”, вже визнаний судом винним у створенні загрози для життя киян, заплатив як штраф 34 тисячі гривень. Не велика втрата, враховуючи, що торік на “утилізації” ця контора заробила майже чверть мільйона гривень.

І це – максимальна з чинних сьогодні фінансових штрафних санкцій за дії, які можуть спровокувати епідемії і потенційно призводять до людських жертв.

Які масштаби проблеми?
Питання утилізації медичних відходів сьогодні стоїть в Україні настільки гостро, що на неї змушені були почати реагувати навіть у Кабміні. З подачі Держекоінспекції уряд Шмигаля наприкінці листопада минулого року ініціював перевірку підприємств, які мають ліцензію на утилізацію небезпечних відходів.

Станом на 31 січня Держекоінспекція перевірила 36 з 61 ліцензіата, що працює в Україні.

Результати – шокують: у 12 компаній через виявлені порушення анулювали ліцензії, у 1 – призупинили її дію, а в роботі інших знайшли серйозні проблеми.

Лишень вдумайтеся: серед половини компаній, що мають ліцензії на проведення утилізації медичних відходів, не знайшлося жодної, яка би працювала без порушень. Але ж їхня робота безпосередньо пов’язана зі здоров’ям і життями українців!

Водночас Кабмін, однією рукою запускаючи давно назрілий аудит компаній, що надають послуги з перевезення та утилізації небезпечних медвідходів – іншою наприкінці листопада минулого року вносить цей вид діяльності до так званого “ковідного” списку товарів і послуг, закуповувати які бюджетні організації можуть за прямими договорами, без оголошення тендерів та в обхід системи електронних торгів “Прозорро”.

Що я пропоную
Виправити вже завдану безконтрольним скиданням небезпечних медичних відходів шкоду неймовірно складно. А ось зупинити свавілля, що відбувається, можна. Достатньо лише навести лад у чинному законодавстві – і затвердити новий закон “Про відходи”.

Передусім, необхідно усунути посередників між суб’єктами, які виробляють небезпечні медвідходи, і підприємствами, які ці відходи переробляють, знезаражують або утилізують.

Компанії-“прокладки”, які отримують гроші ні за що, не потрібні. Вони не витрачаються на дорогу утилізацію небезпечних відходів, а отже – можуть демпінгувати й перехоплювати тендери у підприємств, які реально мають обладнання та умови для проведення таких робіт. Внаслідок чого небезпечні відходи або роками гниють на сумнівних складах, або потрапляють у наші ліси й ріки.

Обов’язковим кроком має також стати введення перевірки наявності матеріально-технічної бази у компанії, яка претендує на отримання ліцензії. Зараз у Мінприроди змушені задовольнятися документами про наявність необхідного обладнання у компанії, яка звернулася по ліцензію. Перевіряти, чи відповідають ці документи реальності, міністерство не уповноважене. А відтак – високий ризик, що це обладнання існує лише на папері.

І, нарешті, найголовніше: необхідно суттєво посилити адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення вимог законодавства в частині поводження з небезпечними медичними відходами. Штрафні санкції мають викликати у потенційних порушників не сміх, а страх перед відповідальністю за скоєне.

Карати треба, передусім, не виконавців, а ініціаторів здійснення таких порушень і кінцевих бенефіціарів, які мають бути зареєстровані в Україні. І платити вони повинні не тисячі гривень, а сотні тисяч.

Якщо ж дії такої компанії завдали шкоди довкіллю, забруднили повітря, воду, ґрунт і поставили під загрозу здоров’я та життя людей – вона має бути притягнута до серйозної кримінальної відповідальності – аж до мільйонних штрафів, реальних строків і заборони займатися цим видом діяльності назавжди.

Окрему й дуже серйозну відповідальність потрібно ввести і для посадових осіб Мінприроди, що видають ліцензії на поводження з небезпечними відходами “шарашчиним конторам”, які не мають ні бажання, ні можливості виконувати взяті на себе зобов’язання. І в яких для роботи з небезпечними відходами немає, а часто – ніколи і не було, необхідної матеріально-технічної бази.

Щоб утілити мої пропозиції в життя, уряду знадобиться лише політична воля. І “яйця”, щоб протистояти саботажу. А він неодмінно буде. І з боку звиклих паразитувати на цій сфері недобросовісних компаній. І від чиновників, які навряд чи зрадіють появі додаткових обов’язків і введенню відповідальності за власну недбалість при видачі ліцензій. І від бюджетних організацій, які зараз мають можливість вступати в корупційну змову з постачальниками послуг…

Але це треба було робити ще вчора. Інакше ми залишимо своїм дітям у спадок токсичне звалище – на тому місці, де колись була Україна.