У Китаї висунули нову версію появи коронавірусу

Учені з Китаю припустили, що новий тип коронавірусу (SARS-CoV-2) виник в Індії або Бангладеш ще влітку 2019 року. Вони оскаржили спроби “перекласти провину” в поширенні інфекції на Ухань.

Фахівці із Шанхайського інституту біологічних наук обґрунтовують свої висновки на дослідженнях штамів вірусу, проведених 17 країнами. Їхню статтю розміщено на платформі препринтів шанованого медичного журналу, але вона отримала багато критики, повідомляє The Sun.

На думку дослідників, вірус, ймовірно, передався від тварини до людини на тлі спеки й посухи торік. За їхніми словами, тоді люди й тварини були змушені пити одну воду.

У статті стверджується, що традиційний підхід до відстеження походження штамів коронавірусу не працює, оскільки в ньому використовувався вірус кажанів, виявлений на південному заході Китаю кілька років тому.

Дослідники стверджують, що це заважає вченим простежити походження пандемії. Замість цього вони використовували новий метод, який передбачає підрахунок кількості мутацій у кожному штамі вірусу.

Зокрема, фахівці кажуть, що штами з найбільшою кількістю мутацій існують протягом тривалішого часу, а штами з меншою кількістю мутацій є ближчими до вихідного “предка” COVID-19.

У документі стверджується, що найменш мутований штам було виявлено у восьми країнах: в Індії, Бангладеш, Італії, Чехії, США, Греції, Австралії, Росії або ж Сербії. Китайські вчені припускають, що коронавірус міг з’явитися в одній із них, перш ніж “непомітно потрапити до Уханю”.

Зокрема, пояснюють дослідники, молоде населення Індії, екстремальні погодні умови й посуха нібито створили потрібні умови для поширення вірусу на людей.

“Наш результат показує, що Ухань не те місце, де вперше відбулася передача SARS-CoV-2 від людини до людини. Як географічна інформація про найменш мутований штам, так і різноманітність штамів дають змогу припустити, що Індійський субконтинент міг бути місцем, де сталася найбільш рання передача SARS-CoV-2 від людини до людини, яка відбулася за три або чотири місяці до спалаху в Ухані”, – зазначив доктором Шен Лібінґ.

Водночас вчені з Глазго розкритикували роботу китайських колег, вони назвали таку версію “дуже некоректною” й засумнівалися в її доказовості, пише Daily Mail.

“Автори також проігнорували великі доступні епідеміологічні дані, які показують явну появу в Китаї й поширення вірусу звідти. Цей документ нічого не додає до нашого розуміння SARS-CoV-2”, – наводяться слова експерта з Університету Глазго Девіда Робертсона.

Обидва видання зазначають, що це не вперше, коли китайська влада “вказує пальцем” на когось іншого, припускаючи, переважно без доказів, що й Італія, і США могли бути вогнищами первісного зараження COVID-19.

Також звертає на себе увагу те, що “індійська” версія походження COVID-19 з’явилася на тлі збільшення політичної напруженості у відносинах між Індією і Китаєм, зокрема, через прикордонні суперечки, які переросли недавно в зіткнення між військовими двох країн.

Нині ВООЗ шукає джерело коронавірусу саме в Китаї, та й сукупність наукових даних свідчить про те, що хвороба виникла саме там.