Хвору на коронавірус українку залишили задихатися вдома, медики вбили цинізмом: “Не думаємо, що ви помрете”

Киянка хвора коронавірусом розповіла, як намагалася домогтися допомоги від лікарів, коли задихалася.

Подробиці історії Ірина розповіла “5 каналу”.

Перші симптоми дівчина відчула ще в суботу, 31 листопада. Через 4 дні у неї з’явилася задишка, втрата смаку і запаху. Сімейний лікар порадила їй здати тест в порядку черги, проте Ірина не захотіла довго чекати і звернулася в приватну лабораторію. На сьомий день, в п’ятницю, її стан став критичним-ввечері вона почала задихатися і відчула біль в області серця.

Ірина відразу ж звернулася на гарячу лінію МОЗ, проте ті відмовилися її консультувати, оскільки вони не лікарі. Потім вона зателефонувала на гарячу лінію боротьби з COVID-19, але вони також не змогли призначити їй лікування і порадили звернутися в швидку допомогу.

“Дзвоню на “103”. Там запитали, скільки мені років: “а, молода. Ми не думаємо, що ви задихаєтеся, по розмові чуємо. Спробуйте вийти на вулицю, подихати повітрям”. Окей, подихала, трохи легше. А вночі думала, що помру. Тому що намагаєшся дихати ротом, але не вистачає повітря. Постійно п’єш воду, тому пересихає в горлі “, – згадує Ірина.
На наступний день, в суботу, сімейний лікар не відповідає, а в приватних клініках відмовляються консультувати з приводу коронавірусу. Дівчина повторно звернулася в “103”, тоді їй призначили якісь краплі, але медики не змогли сказати, чи підходять вони при грудному годуванні, направивши її до сімейного лікаря. Коли вона сказала, що у неї гніт з ним зв’язку, їй сказали звернутися на гарячу лінію МОЗ.

“Дзвоню-там не можуть проконсультувати. Дзвоню на гарячу лінію ковіда – і тоді мене “накрило”… “,- згадує Ірина.
Оператор МОЗ нарешті дала їй номер, за яким їй зможу надати допомогу. Як пізніше з’ясувалося, це виявилася служба “Рада лікаря по телефону” Департаменту охорони здоров’я Києва. Там їй вже порадили краплі, які допомогли їй нормально дихати. Крім цього вона купила балон з киснем.

“У суботу вночі я молилася, не знаючи, як дожити до ранку. Не могла себе контролювати, тому що засинаю – і задихаюся, не контролюю дихання, коли засинаю. Коли ти дзвониш, питаєш, що робити, а люди дратуються і не знають, що відповісти – як це? Болить у мене в грудях і серце болить. Я вже мовчу про втрату смаку і нюху”, – каже Ірина.
Все-таки Ірині призначили ліки, проте за ними потрібно їхати в інше місто. Оскільки у неї захворіла вся сім’я, вона не знає, як їх купити, адже доставки в інше місто у аптеки немає.