Отримали – розпишіться: що МВФ вимагає від України в обмін на фінансову допомогу

Четвертий транш кредиту МВФ у розмірі 1 млрд доларів вчора вже надійшов на рахунок Нацбанку. Напередодні перераховано і 600 млн євро макрофінансової допомоги від ЄС.

Не встиг уряд приступити до реалізації взятих у рамках Меморандуму нових зобов’язань і продовжити виконання даних ще раніше фонду обіцянок, як вже розраховує на отримання п’ятого траншу, практично вдвічі більше нинішнього. В цілому до кінця року Україна очікує 4,5 млрд гривень від МВФ і ще 600 млн євро від європейських партнерів. Як ніколи актуальним для Кабінету міністрів стають пенсійна та земельна реформи, реалізація яких вже який рік відкладається. “Україна не може більше відкладати всеосяжну пенсійну реформу, включаючи і підвищення пенсійного віку”, – вже попередив влади перший заступник директора-розпорядника МВФ Девід Ліптон. На порядку денному – і більш активна боротьба з корупцією, так як, незважаючи на створення антикорупційних органів конкретного результату поки немає, вважають у фонді. Подробиці – в матеріалі РБК-Україна.

3 квітня Рада директорів МВФ ухвалила рішення про виділення Україні четвертого траншу фінансової допомоги в рамках програми розширеного кредитування EFF в обсязі 1 млрд доларів. Вчора гроші вже надійшли на рахунок Нацбанку, поповнивши золотовалютні резерви (ЗВР) України.

За даними НБУ, обсяги резервів тепер становлять 16,7 млрд доларів, що втричі перевищує показник ЗВР з початку дії програми EFF в 2015 році. “Такий обсяг резервів покриває 3,6 місяці майбутнього імпорту, і цього достатньо для виконання зобов’язань України з поточних операцій уряду і Нацбанку”, – повідомила прес-служба регулятора. Напередодні Європейський союз перерахував Україні другий транш з трьох макрофінансової допомоги на суму 600 млн євро. Ці гроші, як уточнює Мінфін, йдуть на “стабілізацію економіки підтримку широкомасштабних структурних реформ”. Нагадаємо, прийняття рішення щодо четвертого траншу дещо затягнувся.

Спочатку фінансову допомогу чекали в грудні, але трапилася націоналізація Приватбанку, і фонд вирішив почекати. На початку року уряд затягнув узгодження проекту Меморандуму, намагаючись відтягнути терміни реалізації ряду ключових реформ і структурних “маяків” фонду, при цьому називаючи весь процес технічним і сводящимся до расставлениям ком. Зокрема, йдеться про зміни у пенсійне та антикорупційне законодавство, пенсійну реформу. У березні, коли українське питання вже стояв у порядку денному засідання ради директорів МВФ, влада на офіційному рівні прийняли рішення про блокаду ОРДЛО. Це змусило фонд призупинити процес виділення грошей до узгодження економічних наслідків для України. Це зайняло ще два тижні. Але не встигла країна отримати четвертий транш, як в уряді розраховують на отримання вже п’ятого у розмірі 1,9 млрд доларів.

Міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що чекає фіндопомогу вже в травні, а заступник голови НБУ Олег Чурий – в червні. В оприлюдненому практично відразу після засідання ради директорів фонду тексті Меморандуму, до кінця року Україна може отримати близько 4,5 млрд доларів. В документі влади визнають, що з 11 структурних “маяків”, встановлених для України на період з вересня по грудень 2016 року, виконано всього 3, так як основна концентрація була на забезпечення фіскальної стійкості і фінансової стабільності”.

Так, наприклад, питання проведення пенсійної та земельної реформ, а також розширення повноважень НАБУ, створення антикорупційних судів постійно відкладалися. “Маяки” за цими напрямами “кочують” з одного тексту Меморандуму в інший. На цей раз перший заступник директора-розпорядника МВФ Девід Ліптон попередив Україну, що необхідно прискорити структурні реформи, щоб поліпшити бізнес-середовище та залучити інвестиції. “Необхідно розпочати процес приватизації та розвитку ринку земель сільгосппризначення, – уточнив він. – Корупцію необхідно рішуче викорінити. Незважаючи на створення нових антикорупційних інституцій, потрібно ще досягти конкретних результатів”. Наприклад, у Меморандумі прописано, що до кінця квітня парламент повинен прийняти зміни в пенсійне законодавство, а до кінця травня – земельну реформу, щоб після закінчення дії мораторію на продаж сільгоспземель з 2018 року відкрити ринок.

“Україна не може більше відкладати всеосяжну пенсійну реформу, включаючи і підвищення пенсійного віку”, – заявив Девід Ліптон в понеділок. За даними РБК-Україна, пенсійного законопроекту ще немає, поки що в наявності лише “драфт” реформи. “Нічого ще не готове. Навіть всередині уряду не було предметної дискусії”, – зазначив виданню джерело у Кабміні. Така ж ситуація і з земельною реформою. Хоча прем’єр-міністр Володимир Гройсман за останній тиждень кілька разів робив акцент на тому, що уряд має намір дозволити продаж сільгоспземель тільки для фізосіб-резидентів країни. РБК-Україна проаналізувала текст Меморандуму. Ми пропонуємо ознайомитися з тим, які зобов’язання Україна так і не змогла виконати в минулому році і що ще належить владі реалізувати в нинішньому. Від успішної їх реалізації залежить доля майбутніх траншів і третього пакету макрофінансової допомоги ЄС.

“Політична воля на реалізацію цих зобов’язань є і в парламенті є розуміння, що ці реформи потрібні і важливі для України”, – запевняє співрозмовник РБК-Україна в Мінфіні.