Які суми може блокувати банк та вимагати пояснити походження грошей: відповідь НБУ

Банк заблокував пересилання 150 гривень з однієї картки на іншу вимагаючи пояснення походження грошей. Ця історія нещодавно сталась в Києві. Хоч раніше українців і переконували, що фінустанови не перевірятимуть та не вимагатимуть документи, які засвідчуватимуть походження таких дрібних сум.

В яких випадках банки перевірятимуть навіть переказ маленьких сум та як довести легальність їх походження, – розбиралась журналістка 24 каналу.

А гроші звідки?
Про запровадження банківського моніторингу походження грошей і складнощі, які можуть у зв’язку з цим виникнути попереджало багато експертів. Проте не всі їм повірили, адже вважали, що йтиметься лише про великі суми грошей.

Власне, в цьому переконували й державні чиновники. Щоправда, реальність вразила всіх. Нещодавно з банківським моніторингом безпосередньо стикнувся голова Національної ради економічного розвитку Олексій Дорошенко. Один із банків заблокував пересилку 150 гривень з картки на картку його родичів.

Дитина попросила відправити на картку 150 гривень, брат зі свого рахунку перерахував їх. Проте, коли дитина прийшла до банкомату, з’ясувалось – грошей немає. Подзвонивши в банк, йому сказали, що вони хочуть зрозуміти походження цих грошей аби дізнатись чи мають вони законне походження,
– розповідає Олексій Дорошенко.

Експерт додає, згодом виявилось, що це “глюк” технічного обслуговування банку, адже раніше вони такі суми не досліджували. Адже, працівники банку не виписують жодних повідомлень, допоки програма “не підказує”, що це потрібно робити. В даному випадку оператор, яка писала прохання про надання документів, підтверджуючих легальність доходів, фактично відповідала на поведінку програми.
В НБУ переконують, що дрібні суми банки, зазвичай, не перевіряють

В НБУ ж інформують, що вимоги щодо обов’язкового з’ясування джерел походження коштів публічних діячів виникли у 2010 році після того, як набрали чинності суттєві зміни до закону про фінмоніторинг.

У інших клієнтів банки можуть запитувати джерела походження коштів і в інших випадках.

Випадки, коли банки можуть вимагати пояснення походження грошей:

якщо у банка виникає підозра, що фінансова операція, її учасники можуть бути пов’язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом;
якщо операція клієнта суттєво відрізняється від його звичайних фінансових операцій, або за своїми фінансовими можливостями клієнт не може проводити операції на такі суми.

Не йдеться про операції на дрібні суми. Наприклад, якщо клієнт зазвичай проводить операції на 10 – 20 тисяч гривень на місяць і раптом отримує мільйон, то, як правило, банк запитає про джерела походження коштів,
– пояснюють 24 каналу в пресслужбі НБУ.

Банки самостійно приймають рішення про необхідність отримання додаткової інформації або документів. Обсяг інформації та документів встановлюється самостійно ними ж. Це рішення ґрунтується на ризик-орієнтовному підході. Все залежить від ризику клієнта, розуміння банком його характеру діяльності та фінансової операції.

Щодо сум, починаючи з яких банк повинен перевіряти їх походження. Так, законодавством про фінмоніторинг передбачається зосередження зусиль банків та інших фінансових установ на аналізі складних, незвично великих фінансових операціях та операціях, які не мають очевидної економічної або законної мети. Операції як громадян на невеликі суми, так і представників реального бізнесу не повинні привертати увагу банку, якщо вони є звичайними для таких клієнтів і відповідають їх заявленій діяльності.

Тож, виходячи з цього, жодних підстав перевіряти походження 150 гривень нашого герою – не було. В НБУ заявляють, коли йдеться про такі малі суми, це операції з низьким ризиком, які не будуть прискіпливо перевірятися. Але банк може заблокувати переказ, наприклад, якщо є співпадіння з Переліком терористів або є підозра на шахрайські дії з платіжними картками.

Перевірити гроші

Моніторинг переказів з картки на картку проводять банки, платіжні організації, учасники та члени платіжних систем, які надають послуги переказу коштів.

Довести, що кошти, які переказують, є легальними, можна за допомогою будь-яких документів, зокрема електронних, що підтверджують джерела походження грошей. Наприклад, якщо отримано кошти від продажу квартири, то таким документом може бути договір купівлі – продажу.

Щодо походження заблокованих 150 гривень, то брат Олексія Дорошенко депутат облради і в нього є декларація у всесвітній мережі. Тому фактично можна надати посилання на неї.

Якщо у людини немає такої декларації, можна надати довідку про доходи. Для цього потрібно піти в бухгалтерію на підприємстві, взяти там цей документ і відправити у службу підтримки банку. Або це може бути довідка про зарплату, соцвиплати, пенсію тощо,
– роз’яснює Олексій Дорошенко.

В зв’язку з цим постає питання – хто ж інформує про блокування грошей. Адже людина не завжди знає коли саме їй мають прийти ті чи інші гроші.

“Суб’єкт фінмоніторингу, який заблокував кошти, інформує про це свого клієнта з обов’язковим зазначенням дати відмови та відповідних підстав. Якщо кошти заблоковані у зв’язку з тим, що клієнт включений до санкційних переліків його повідомляють у відповідь на отриманий від нього ж письмовий запит”, – зауважують в НБУ.

А поки гроші заблоковані, вони зберігаються на рахунку клієнта, який він використовував для проведення операції. Для з’ясування умов отримання заблокованих коштів необхідно звернутися безпосередньо в установу, яка заблокувала кошти, та надати запитувані документи або інформацію, що стосуються цієї операції.

Якщо ж людина переказує благодійні внески з картки на картку тоді про блокування коштів поінформує та установа, ка це зробила. Це може бути як установа платника, так і отримувача.