Ціни на газ кардинально зміняться через тиждень: запустять тарифні плани і “звільнять” “Нафтогаз”

Українці з першого серпня зможуть купувати газ за різними тарифами, ціни будуть відрізнятися залежно від постачальника й регулярно переглядатися. А тим, хто захоче купувати блакитне паливо в конкурентів, досить буде надіслати повідомлення.

З одного боку, відсутність тотального контролю й фактичної монополії “Нафтогазу” може призвести до стрибка цін уже цієї осені, а з іншого – ринкові механізми повинні відкрити можливість для розвитку галузі.

 

Головне про нові правила: що варто знати кожному
Тариф на газ буде регулярно змінюватися, а взимку він різко злетить

“Нафтогаз” із першого серпня більше не зобов’язаний продавати блакитне паливо для населення за встановленою Кабміном ціною. Тепер тарифи залежатимуть від постачальників і умов на ринку.

Що це означає для звичайної української сім’ї? Перше – з початком опалювального сезону газ буде різко дорожчати. Так відбувається завжди. Друге – політики більше не зможуть впливати на тарифи.

Поміняти постачальника можна буде за лічені години, якщо буде на кого міняти

З 2015-го українці можуть змінювати постачальника газу. Роблять це не часто, а сама процедура заплутана. Раніше вона могла займати більш ніж три місяці, потім правила спростили, а зараз усю процедуру звели до однієї дії – потрібно надіслати повідомлення. Не обов’язково навіть погашати борги перед минулим постачальником, щоб укласти договір із новим.

 

Регулювати вартість блакитного палива ніхто не буде. Єдине – якщо постачальник скористається відсутністю альтернативи й вирішить суттєво завищити ціни, можна буде поскаржитися в Антимонопольний комітет. У будь-якому іншому разі ні Нацкомісія з енергетики і комунальних послуг, ні Кабмін втручатися не будуть. Мовляв, ціни регулюватиме ринок.

Тариф зростатиме, але точні цифри назвати ніхто не може
Якщо постачальника не буде, газ продасть “Нафтогаз”. На випадок, якщо з якоїсь причини сім’я залишиться зовсім без постачальника, “Нафтогаз” (його Кабмін вибрав постачальником останньої надії) зобов’язаний щонайменше два місяці продавати їй блакитне паливо.

“Постачальник останньої надії повинен підстрахувати споживача на випадок відсутності угоди зі звичайним постачальником відповідно до умовної середньої ціни. Фактично постачальник останньої надії – це такий собі запобіжник, який не дасть споживачеві залишитися без енергоресурсу”, – розповідає експерт Центру Разумкова Максим Білявський.

Міненерго до постачальника останньої надії висунуло вимогу: запас повинен складати щонайменше 3,5 млрд кубометрів газу. Стільки українці витрачали в піковий зимовий місяць. Такій умові відповідає лише “Нафтогаз”. Був варіант вибрати для кожної області свого постачальника останньої надії. Тоді б на цю роль могли претендувати десятки різних компаній, але вирішили, що державна компанія впорається краще.

Глава біржового комітету УЕБ Олексій Дубовський зазначає: якщо виявиться, що постачальник останньої надії (“Нафтогаз”) буде продавати блакитне паливо за ціною нижчою, ніж звичайні постачальники, це може викликати певні проблеми. Українцям буде вигідніше купувати в “Нафтогазу”, і поступово компанія зможе витіснити конкурентів.

 

І така можливість дійсно є. “Нафтогаз” через своє підприємство “Укргазвидобування” контролює приблизно 70% видобутку українського газу, який може бути дешевшим від імпортного.

Тарифи будуть зростати. Українці отримають різну ціну за блакитне паливо. “Ціна буде різна. Це будуть тарифні плани, які зможе пропонувати постачальник. На першому етапі будуть місячні, річні тарифні плани”, – розповів на форумі Energy Club директор ЦПК “Нафтогаз України” Максим Рабинович.

Уже зараз тенденція на світових ринках розвернулася. Якщо раніше газ дешевшав, то зараз навпаки – дорожчає. У середньому кубометр коштує приблизно 3,3 грн. У результаті такої тенденції на 7% підняв свій тариф і “Нафтогаз”.

“Що отримає споживач? Ринок і маленька ціна – поняття несумісні. Зараз ціна 2,7-4,1 тис. за тисячу кубометрів, а взимку вона може бути 10 тис. Це ринок”, – говорить директор “ЄГАЗ” Артем Компан.

Конкуренції може й не бути, а боржників брати не хочуть
Постачальник газу не може просто так від’єднати сім’ю за борги. Єдиний інструмент повернути гроші – суд. Але водночас, навіть отримавши рішення, стягнути кошти вкрай складно. Приватні судові виконавці дуже неохоче беруться за стягнення комунальних боргів. Для них це дрібні справи, на яких багато не заробиш.

“Судові виконавці не беруться за мобільний телефон, телевізор, комунальний борг. Це неліквід. Я сумніваюся, що буде велика зацікавленість у інших постачальників заходити в цей ринок. Щоб ринок працював, потрібно прийняти всі механізми, які потрібні для роботи цього ринку”, – додає Компан.

Із такою думкою на форумі Energy Club погодився й директор “Харківгаз Збут” Павло Тиндик. Мовляв, якщо дати можливість змінювати постачальника до того, як буде виплачено борг минулого, це може призвести до колапсу. “Віддаючи можливість споживачеві, перебуваючи в боргах від чинного постачальника, переходити до іншого, нас позбавляють можливості розрахуватися з “Нафтогазом”. Поки, до 1 серпня, постачальником газу є “Нафтогаз”. Як тільки споживач зможе встати й перейти до іншого постачальника, буде дірка в розрахунках із власником ресурсу, який поставляв газ для газзбутів”, – пояснив Тиндик.

У будь-якому разі українці повинні купувати блакитне паливо за економічно обґрунтованими тарифами. А ринок – найкращий механізм для формування вартості. Але перш ніж повноцінно запускати нову модель роботи, потрібно щонайменше створити інфраструктуру: повинні бути механізми стягнення боргів, доступ усіх постачальників до купівлі блакитного палива українського видобутку тощо.