Новим главою НБУ став Шевченко: чому його обрав Зеленський і як зміниться курс

Верховна Рада України 16 липня призначила на посаду голови НБУ Кирила Шевченка, який зараз очолює державний Укргазбанк.

Кандидатуру висунув президент Володимир Зеленський, його підтримали 332 голосами. Більшість з них віддали представники фракції “Слуга народу”. Його також підтримали група “Довіра”, фракція “Опозиційна платформа – за Життя”, “За Майбутнє”, “Батьківщина”. Фракція “Голос” відмовилася підтримати нового главу регулятора, тому що на їхню думку при голосуванні порушили процедуру – у них не було часу ознайомитися з програмою кандидата. Не підтримали кандидата і представники “Європейської солідарності”.(Щоб подивитися поіменне голосування дочитайте матеріал до кінця)

Шевченко працює в державних банках вже 11 років, до цього обіймав посаду голови Державної іпотечної установи. В банківському секторі призначення Шевченка оцінюють позитивно: він не займався політикою і добре знає ринок.

Джерела OBOZREVATEL з банківського сектора говорять: Зеленський, ймовірно, вибрав найбільш дипломатичного кандидата. Шевченко вміє домовлятися і на відміну минулого глави НБУ, готовий йти на поступки заради прискорення економічного зростання. Банкір успішно працював і при Порошенкові, і при Зеленському.

Попередника Шевченка Якова Смолія президент попросив звільнитися через те, що той не погоджувався розганяти інфляцію, наповнюючи економіку емісійної гривнею. До того моменту, як новий глава НБУ займе своє крісло, функції керівника регулятора виконує перша зам Катерина Рожкова.

Коротка біографія
з 28 травня 2015 року – Кирило Шевченко обраний головою правління Укргазбанку;

з 26 грудня 2014 року – в.о. голови правління Укргазбанку;

з 7 жовтня 2014 року – перший заступник голови Укргазбанку;

травень 2012 року – серпень 2014 року – радник секретаріату голови Ощадбанку;

лютий 2012 року – квітень 2012 року – Голова правління ПрАТ “СКПД”;

квітень 2011 року – грудень 2011 року – Голова правління ПрАТ “Українська Стратегічна Група”;

вересень 2009 року – квітень 2010 року – перший заступник Голови правління Укргазбанку;

травень 2009 року – вересень 2009 року – Кирило Шевченко призначений радником прем’єрміністра України;

грудень 2006 року – травень 2009 року – Голова правління Державної іпотечної установи;

жовтень 1995 року – грудень 2006 року – Кирило Шевченко працював начальником відділу нормативів, заступником начальника управління активно-пасивних операцій, заступником Голови Правління, першим заступником Голови Правління Банку “Фінанси та Кредит”;

березень 1995 року – вересень 1995 року – економіст відділу експертів, економіст, провідний економіст сектора кредитних ресурсів кредитного відділу Акціонерного поштово-пенсійного банку “Аваль”;

серпень 1994 року – березень 1995 року – Кирило Шевченко працював економістом сектора вкладних операцій, економістом кредитного відділу, в.о. начальника сектора кредитного відділу по залученню кредитних ресурсів ЗАТ “Український Кредитний Банк”.

Долар буде по 40? Що тепер чекає українців
Курс долара залишиться стабільним. Відразу після новини про відставку очільника НБУ низка експертів і політиків озвучила невтішний прогноз, мовляв, гривня почне стрімко дешевшати, а незалежність НБУ закінчилася.

А втім, в Україні вже тривалий час Нацбанк не встановлює вартості долара. Він усього лише скуповує надлишки валюти, щоб гривня різко не зміцнювалася, і продає валюту, коли її немає, щоб гривня різко не падала. Тобто єдине завдання – уникнути різких коливань.

“Я бачу під копірку ті ж тексти, пости, які публікувалися під час президентських виборів. І тоді писали, що якщо Зеленський виграє, то буде курс і 40, і 100 грн. Кадрові зміни не призведуть до потрясінь на ринках. Навпаки – якщо новий голова добре комунікуватиме з суспільством та експертами, питань стане менше”, – заявив Горбаль.

Зростання цін може пришвидшитися. В Офісі президента хочуть, щоб новий керівник виконував насамперед їхню програму. Мовляв, годі утримувати інфляцію, потрібно розганяти економіку, знижувати облікову ставку, щоб подешевшали кредити, а друкарський верстат (емісія) в окремих випадках може вмикатися активніше – вистачить сушити економіку.

Якщо новий керівник НБУ погодиться з такими вимогами, вже найближчим часом в Україні може спостерігатися пришвидшення інфляції.

Сам Шевченко під час свого виступу в Раді заявив, що інфляційне таргетування (коли НБУ регулює інфляцію) показало ефективність, але потрібно вирішувати багато проблем. Наприклад, погані кредити (ті, що не повертають вчасно), падіння економіки і т.д.

“Наша позиція чітка – це дуже поганий сигнал для політикуму, який почув, що незалежних органів при Банковій у нас бути не може. Ця позиція може поширитися і на НАБУ, Конституційний суд. У нас уже всі вивчили, що НБУ має бути незалежним. Курс може різко зростати в разі призначення непрофесійного керівництва, може бути емісія та інфляція”, – розповідає OBOZREVATEL представник “Голосу” Ярослав Железняк.

Чого МВФ чекає від нового глави НБУ
Правління НБУ представило раді Нацбанку пропозиції Основних принципів грошово-кредитної політики на 2021 рік і середньострокову перспективу. У презентації співробітники регулятора нагадали про вимоги МВФ і попросили владу не вимагати розганяти інфляцію в Україні.

Про це повідомляє видання Finbalance. “Режим інфляційного таргетування і політика гнучкого курсоутворення, яких дотримувався Національний банк в попередні роки, довели свою ефективність. Нам вдалося суттєво знизити інфляцію і наблизити її до середньострокової мети в 5%”, – зазначив заступник голови Дмитро Сологуб.

Також правління НБУ в презентації своїх мініатюрних пропозицій на 2021 нагадує пункти Меморандуму з МВФ, який підписали в т.ч. президент Володимир Зеленський, прем’єр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко та вже ексглава Нацбанку Яків Смолій.

За словами Сологуба, ключові стратегічні характеристики монетарної політики, пропонованих до затвердження в Основних принципах, відповідають зобов’язанням України, закріпленим Меморандумом з МВФ.

Основні пропозиції правління НБУ:

продовжувати політику таргетування інфляції для забезпечення цінової і фінансової стабільності, а також сприяння забезпеченню стійких темпів приросту ВВП;

підтримувати темпи зростання цін в середньостроковій перспективі на рівні 5% з допустимим діапазоном відхилень 1 п.п.;

дотримуватися і надалі режиму плаваючого курсоутворення і не зорієнтувати досягнення певного рівня або діапазону обмінного курсу.