Шмигаль заявив про можливість дистанційки восени – профільний комітет наполягає на створенні єдиної е-платформи

Напрочуд важливо мати змогу в умовах пандемії, яка не припинилась, навчати дітей незалежно від ситуації з епідемією, вважає прем’єр-міністр.

Епідемічна ситуація в Україні продовжує ускладнюватися, і важко стверджувати, що 1 вересня діти гарантовано повернуться за парти. Міністерство охорони здоров’я закликає бути готовими до ймовірної другої хвилі коронавірусу, яка очікується восени. А чи готова до цього українська освіта?

Сьогодні, 3 липня, під час «Години запитань до Уряду» у парламенті прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив, що у разі погіршення ситуації з COVID-19 учні можуть розпочати новий навчальний рік дистанційно.

Стосовно освітнього процесу восени – весь світ готується до другої або третьої хвилі коронавірусу. Тому напрочуд важливо мати змогу в умовах пандемії, яка не припинилась, яка продовжується і наростає в світі, навчати наших дітей незалежно від ситуації з епідемією та пандемією світовою. Через це ми передбачаємо можливість дистанційного навчання, – пояснив прем’єр-міністр.

Він додав, що Уряд працює над покращенням формату дистанційного навчання. Діти повинні мати можливість повноцінно навчатись онлайн у разі продовження епідемії.

Звичайно, ніхто не скасовує і не збирається скасовувати класичного традиційного освітнього процесу – це пріоритет, ми також над ним працюємо. В умовах помірного розвитку епідемії в Україні освітній процес буде розпочатий з дотриманням елементів захисту дітей, вчителів – масочний режим, дистанція, дезінфекція, – наголосив Денис Шмигаль.

Водночас народна депутатка Юлія Гришина на своїй сторінці у фейсбуці опублікувала пост, у якому акцентувала увагу на необхідності запуску національної освітньої електронної платформи.

Навчання у новому навчальному році прогнозовано буде проходити у змішаній формі. Дистанційне навчання не втратить актуальності, чого не скажеш про його доступність. Не у кожної школи є технічні можливості для онлайн-трансляцій, і не всі вчителі володіють цими інструментами. Ситуацію врятував би запуск Національної освітньої електронної платформи, на створення якої у 2018 році держбюджетом було закладено 54 млн грн, – зазначила пані Гришина.

На її думку, платформа мала б містити інтерактивні навчальні матеріали для школярів, вчителів, поради для батьків.

Що маємо на сьогодні? Вказаних вище мільйонів немає, електронної платформи немає! Маємо накладений арешт на її обладнання і програмне забезпечення та відкрите кримінальне провадження, – підкреслила народна депутатка.

Вона направила лист-звернення до т.в.о. Міністра освіти Сергія Шкарлета з вимогою навести порядок та вжити заходів щодо запуску платформи.

Відповідно до Концепції забезпечення здобувачів середньої освіти е-підручниками та іншими електронними освітніми ресурсами, затвердженої Робочою групою з розробки Концепції Національної освітньої електронної платформи на засідання 15 грудня 2017 року під головуванням Міністерки освіти і науки Лілії Гриневич, у державному бюджеті на 2018 рік було передбачено 54,6 мільйонів гривень на створення Платформи, і ще 40 мільйонів гривень – на розробку електронних підручників. Своєю чергою, на сьогодні Національна електронна платформа не працює, – йдеться у документі.

Також Юлія Гришина створила лист-звернення до Генерального прокурора України щодо надання інформації про ситуації з розслідуванням цієї справи.