Галина Третьякова й нерухомість на мільярди: навіщо головна з питань соцполітики в “Слузі” воює з профспілками

Глава парламентського комітету з питань соцполітики Галина Третьякова після скандалу із заявою про “дітей низької якості” активно роздає інтерв’ю і намагається всіляко відбілити свою репутацію.

І поки ЗМІ обговорюють її моральне обличчя, у Верховній Раді за її ініціативи збираються забрати майно профспілок на мільярди доларів.

І це, можливо, вже не перша спроба парламентарки розпоряджатися активами, накопиченими за десятиліття.

Війна з профспілками: чого хоче Третьякова
Галина Третьякова багато років працювала лобісткою страхових компаній в Україні. Але прийшовши – разом зі “Слугою народу” – в парламент, вирішила займатися соціальною політикою. Одне з перших важливих рішень парламентарки – без конкурсу призначити главою соцстраху свою людину Олену Думу. Останню буквально через кілька місяців звільнили за численні порушення.

Джерела OBOZREVATEL у соцстраху та Міністерстві соціальної політики пояснювали: найімовірніше, Третьякову може цікавити нерухомість Фонду. А це десятки і сотні об’єктів, профілакторіїв і санаторіїв по всій країні. Мовляв, якщо почати приватизацію (а така спроба вже була), можна розпоряджатися мільярдами.

Згідно із законом, призначати Думу повинні були на конкурсі представники правління Фонду. Але якщо комітет із питань соціальної політики (очолює Третьякова) домовиться з Міністерством соцполітики (на той момент очолювала наближена до Офісу президента Юлія Соколовська), то віддати посаду можна без конкурсу.

З Думою у Галини Миколаївни не вийшло, за численні порушення, накопичені борги за виплатами і безліч конфліктів у самому соцстраху її відправили у відставку. Тепер же “слуга народу” підійшла з іншого боку – запропонувала ухвалити законопроєкт №2681, який, як заявляють профспілки, фактично зруйнує існуючу систему.

Профспілкові організації позбудуться фінансування (зараз роботодавець повинен віддавати 0,3% коштів фонду оплати праці на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу), не зможуть відстоювати інтереси співробітників при звільненні і т.д.

Чим повинна закінчитися “реформа профспілок”, зізналася сама Третьякова: приватизувавши майно, яке перебуває в управлінні профспілок, держава отримає близько двох мільярдів доларів. Це ж прописано і в самому документі.

“Це все – державне майно. Це означає, що, приватизувавши його, ми можемо отримати, якщо продамо ці комплекси, 2 мільярди доларів додаткових доходів до бюджету, не звертаючись за кордон по кредити МВФ, ЄБРР та інших структур. У нас це майно є, воно просто присвоєне структурою, яка не мала на це права”, – сказала Третьякова.

Навіщо розпродавати нерухомість профспілок і соцстраху?

Ще в минулому році керівництво соцстраху (на той момент його очолював Євген Баженков), як стверджують у Мінсоц, видав вказівку на передачу 59 об’єктів нерухомості у приватну власність. Поки його намагалися звільнити, він поміняв документи ще на 12 об’єктів, а вже після звільнення через реєстратора відновився на посаді, що Мінсоц назвав рейдерським захопленням.

Схему вдалося згорнути, але ідея залишилася, навіть більше, зараз її відкрито озвучує і сама Галина Миколаївна. Найцікавіше: хто і за якою ціною зможе купити цю нерухомість. Якщо санаторії, будинки дістануться наближеним до влади підприємцям, вони зможуть заволодіти таким багатством за особливими умовами.

Війна проти профспілок Галини Третьякової – можливо, перший крок до того, щоб у майбутньому відібрати їхнє майно. Без них, фактично, не буде кому розпоряджатися й управляти об’єктами, значить, у будь-якому разі їх доведеться віддати на приватизацію.

“№2681 – найбільш відомий у профспілках законопроєкт. Він робить реституцію майна, яке було передано профспілковому руху в 1960 році. Перелік об’єктів є на сайті rada.gov.ua. Це наказ Міністерства охорони здоров’я СРСР, згідно з яким більш ніж 4 тисячі об’єктів були передані в управління, там прямо написано – не у власність, а в управління ВЦРПС (Всесоюзна центральна рада професійних спілок, – ред.)”, – зазначила Третьякова.

Відзначимо, при цьому в Конституції СРСР 1977 року сказано, що є три форми соціалістичної власності, одна з яких – майно профспілок. Тобто фактично вони не тільки управляють, а й володіють нерухомістю, яку хоче продати Третьякова.

Наступний крок – зібрати внески на пенсії в приватні фонди
Ще одне важливе нововведення від Галини Третьякової зобов’язати всіх роботодавців віддавати частину зарплати в приватні пенсійні фонди. Ця ідея обговорюється вже кілька десятків років, але головне питання: як зберегти накопичені гроші в умовах, коли в Україні немає ні розвиненого фондового ринку, ні надійних фінансових інструментів.

Чи не вийде так, що українці будуть роками віддавати гроші в приватний фонд, який потім просто збанкрутує, або ж гроші “з’їсть” інфляція і вони просто знеціняться. Відповіді на це питання немає.

Приватні страховики готові збирати гроші, але жодних гарантій дати не можуть. Галину Третьякову така ситуація не бентежить. Пропозицій, як стабілізувати існуючу солідарну пенсійну систему, як вивести зарплати з тіні і підвищити соціальні стандарти, зокрема і мінімальну зарплату, крім як декларативних, глава профільного комітету не розроблена. Водночас законопроєкт про обов’язкові внески до накопичувальних фондів вона вже зареєструвала. А це мільярди гривень у рік.

Страховий бізнес – важлива сфера, яка безумовно повинна розвиватися в Україні. Але чи може лобіст цього напрямку займатися соціальною політикою – величезне питання. Руйнуючи існуючу систему, ми ризикуємо залишитися біля розбитого корита.