Багато людей часто недооцінюють силу слова, однак однією необережною фразою можна змінити ціле життя людини. Особливо це стосується дітей, які все поглинають, як губка. І вчені підтверджують, що грубе ставлення в дитинстві згубно позначається на фізичному та емоційному стані майбутньої дорослої людини. З цієї статті ви дізнаєтесь, до яких наслідків може призвести вживання найпоширеніших батьківських фраз.
Тутка розуміє, що минуле змінити не можна, але можна постаратися не робити помилок попереднього покоління.
1. «Все татові розповім»
Що чує дитина: «Ми з татом – одна команда, і якщо я на тебе образилася, то і він теж».
Наслідки: Малюк думає, що якщо тато беззастережно підтримує маму, а його версію події ніхто слухати не хоче, то це означає, що вони обидва налаштовані проти нього. Так зароджуються почуття самотності та недовіри, які з віком будуть тільки посилюватись.
Як краще вчинити: Діти зазвичай краще поводяться, коли тато вдома, оскільки вони вважають його авторитетною фігурою. Але мамам простіше довіритися, тому важливо показати дитині, що ви тримаєте ситуацію під контролем і знаєте, як із нею впоратися. Якщо вам важливо донести інформацію до тата, поцікавтеся, чи готова дитина сама йому все розповісти. Навчіть малюка визнавати свої помилки і робити це щиро.
2. «Твого нічого немає, це ми все купили»
Що чує дитина: «Навіть твій улюблений ведмедик не належить тобі, і в будь-який момент ми можемо все забрати».
Наслідки: В маленьку дитину вселяють жах думки, що все, до чого вона звикла (кімната, одяг, іграшки) – не її. Улюблені речі стають головним предметом шантажу, і саме після таких фраз діти починають розуміти, що матеріальне в цьому світі важливіше за все інше.
Як краще вчинити: Дрібниці, які здаються дорослій людині незначними, дуже важливі для дитини. Найважливіший момент у вихованні – показати малюкові, що його люблять і ніхто не буде маніпулювати його почуттями за допомогою найдорожчого, що у нього є, навіть якщо це просто плюшевий ведмідь.
3. «Ти мене до гробу заведеш»
Що чує дитина: «Якщо з батьками станеться щось погане, то в цьому будеш винна ти».
Наслідки: Деякі батьки переконані, що дитина повинна бути вдячною їм за подароване життя, тому будь-яке заперечення розглядається як особиста образа. Таким чином поступово виховується почуття неповноцінності.
Як краще вчинити: Для початку потрібно зрозуміти, що дитина – окрема особистість, і основна мета батьків – виховати хорошу людину, яку в якийсь момент потрібно буде відпустити. Забудьте про фрази «Через тебе можна збожеволіти», «Через тебе у мене болить голова», «Ти нас з батьком до гробу доведеш» і так далі. Замість драматичних вистав чітко поясніть суть ваших претензій до дитини, якщо вони дійсно є.
4. «Хто з тобою такою одружиться?»
Що чує дитина: «Ти нікому не будеш потрібною».
Наслідки: Такі «передбачення» бабусь і мам викликають острах за майбутнє і невпевненість у своїх силах: якщо найближчі люди кажуть, що нічого не вийде, то так і буде. Такий підхід не допоможе дитині досягти успіху в житті, і вона навіть не зрозуміє, що, на думку батьків, з нею було не так.
Як краще вчинити: Приділяйте більше уваги характеру дитини, а не зовнішнім атрибутам (які зміняться ще багато разів), не бороніть самовираження. І найважливіше – вірте в свою дитину, навіть якщо на даний момент її образ далекий від того, який вам хотілося б бачити.
5. «Я сам зроблю, ти ще маленький»
Що чує дитина: «Не варто старатися і пробувати, у тебе все одно нічого не вийде» і «Тобі не можна нічого довірити».
Наслідки: Такою «турботою» ви зводите нанівець прагнення дитини і відбираєте в неї шанс навчитися чогось нового. Коли малюк виросте, він не зможе бути самостійним, і єдине, в чому він буде впевнений – що він невдаха.
Як краще вчинити: Дитині важливо розуміти, яку роль вона відіграє в родині, і для здорової самооцінки необхідно, щоб малюк міг займатися тим, що у нього добре виходить. А для цього потрібна практика, тому запасіться терпінням і придумайте завдання, які дитина зможе виконати самостійно. Якщо побачите, що у дитини щось не виходить, не допомагайте, а дайте навідні запитання, які допоможуть їй впоратися із завданням.
6. «Чому 9 балів, а не 11?»
Що чує дитина: «Ти не виправдовуєш моїх очікувань. Якби ти гарно вчилася, то обов’язково отримала би 11 балів».
Наслідки: Дорослі швидко забувають, як це – бути дітьми, і щиро вірять, що проблем у них немає і приводів для занепокоєння теж. Але діти відчувають стрес із багатьох причин, тому не треба ускладнювати ситуацію. Не заражайте власне чадо «синдромом відмінника», який в майбутньому може привести до трагедії.
Як краще вчинити: Не забувайте цікавитися у дитини, як пройшов її день, і якщо ви помітили певні труднощі, то спрямуйте малюка в бік їх вирішення. А якщо ви бачите, що ваша дитина здалася, навчіть її бачити будь-яку проблему в перспективі. Так можна зменшити занепокоєння, допомогти відновити сили і бажання спробувати вирішити завдання знову.
7. «Не хочеш по-доброму?»
Що чує дитина: «Я сильніший, тому я завжди правий».
Наслідки: Залякування швидко перестає працювати, якщо ви не втілюєте погрози в життя. А якщо справа дійшла до рукоприкладства, не дивуйтеся, звідки у здорової з народження дитини в майбутньому з’являються проблеми зі здоров’ям: головний біль, артрит, болі в нижній частині спини, астма, гіпертонія, хронічна втома, депресія і багато іншого. В ході досліджень було знайдено безпосередній зв’язок між негативним досвідом з раннього дитинства і фізичним станом дорослої людини.
Як краще зробити: Довірливими стосунками і розмовами можна досягти набагато більшого, ніж погрозами і батьківським паском.
8. «Мене не хвилює, чого ти хочеш, а чого ні»
Що чує дитина: «Нікому не цікаві твої бажання, як і ти сама».
Наслідки: Чим більший тиск чиниться на дитину, тим сильніше їй хочеться чинити опір. У майбутньому можуть чекати дві крайності: або з неї виросте безвольна людина з повною відсутністю власної думки, або бунтар, який буде все робити на зло, нехай навіть на шкоду самому собі.
Як краще вчинити: Завжди пояснюйте дитині свою позицію і чому ви хочете, щоб було саме так. Компроміс з дітьми повністю можливий, тому краще вислухати одне одного і бути відвертим. Наприклад, якщо дитина хоче щось дороге, а у вас не вистачає грошей, то так і скажіть: «Я знаю, що тобі дуже хочеться цю річ, але поки ми не можемо її собі дозволити. Зате можемо купити ось це. Хочеш?»
9. «Не вигадуй»
Що чує дитина: «Мені байдуже до твоїх проблем» і «Я тобі не вірю».
Наслідки: Заперечуючи страхи дитини, ви не вирішуєте проблему. Будь-які емоції (навіть якщо вони викликані фантазіями) реальні, а такими словами ви вчите приховувати справжні почуття і переживання. З таких дітей виростають замкнуті та черстві дорослі. Дитячі страхи не можна ігнорувати.
Як краще вчинити: Розберіться з найстрашнішими монстрами разом з малюком, дайте йому зрозуміти, що ви вірите йому і завжди поруч. І перестаньте використовувати частку «не». Наприклад, замініть фразу «Не вигадуй, під ліжком нікого немає» на «Давай разом подивимося, ось побачиш, там нікого немає».
10. «Мені за тебе соромно»
Що чує дитина: «Ти поганий».
Наслідки: Коли хочеться вказати дитині на її недолік, то доречним буде згадати, що вона копіює поведінку батьків. І пам’ятайте: як корабель назвеш, так він і попливе. Тому можна здогадатися, якою виросте дитина, постійно чує щодо себе слова «ледачий», «невихований», «бруднуля», «скнара» і так далі.
Як краще сказати: Демонструйте своїм прикладом гідну поведінку. Якщо ви вітається із сусідами, викидаєте обгортки у смітник і уважні до інших, то й дитина «успадкує» ці риси.
11. «Поки не поїси – ніяких ігор»
Що чує дитина: «Послуга за послугу».
Наслідки: Така тактика працює до певного моменту, але дуже скоро дитина почне торгуватися з вами: добре закінчу семестр, якщо купите новий комп’ютер, погуляю з собакою за 2 години за приставкою і так далі. Така модель сім’ї спотворює справжню мотивацію, за якою людина повинна робити ті чи інші речі.
Як краще сказати: Пояснювати свою позицію і чому важливо зробити те, про що ви просите. Постарайтеся не купувати поведінку своєї дитини: рано чи пізно це вийде з-під контролю.
12. «Замовкни!»
Що чує дитина: «Я тебе не люблю».
Наслідки: Кожне грубе слово повернеться в майбутньому, тільки тоді прикро буде вже вам. Батьки щиро дивуються грубості та погорді з боку власних дітей, хоча не пам’ятають, як забували ставитися до них з повагою в дитинстві.
Як краще сказати: Перш ніж приступити до діалогу з дитиною, розберіться в собі: чому вас так дратує типова дитяча поведінка? Можливо, проблема полягає у накопичених вами негативних переживаннях, і дитина не повинна ставати блискавичною.
А ви які фрази заборонили б говорити батькам?
Шукайте деталі в групі Facebook