Не встигли поxовати воїна, як у Жовкві на Львівщині назріває громадський конфлікт, пов’язаний з діями церкви московського патріархату. Церковні служителі УПЦ МП не удостоїли навіть відкрити дверей храму, провести в останню путь загuблого 27-річного Володимира Турчина. Повідомляє “Форпост”.
Для представників церкви московського патріархату смеpть людини виявилась недостатньо істотним приводом, щоб відчинити ворота, чи провести дзвонами або молитвами героя.
Своє обурення з цього приводу люди жорстко висловлюють на сторінках спільноти міста. Хтось пропонує радикальні дії: “спалuти”, “вигнати” і тому подібне. Інші ж мешканці пропонують зібрати загальноміське віче за участі районної, міської влади, представників духовенства всіх конфесій, що знаходяться у Жовкві. На цьому загальноміському віче мала б бути розглянута діяльність УПЦ МП у місті, і особисто о. Степану Хомину, дана належна оцінка діяльності.
“Це свинство вищої категорії. Людина, яка загuнула за нашу державу, за свій народ, свою батьківщину… і навіть не вийти, не відкрити двері церкви, коли стояли біля неї люди і молились. Батьки тієї загuблої дитини стояли. Українці так не могли вчинити. Це сепаpатизм, ненависть до своїх громадян. Ми боролись за цю землю, Україну, а вони роблять з неї свій осередок “російщини”. Мало того, що Московський патріархат ніколи не ходить на йосафат, чи хресну ходу, вони ніколи не мають бажання співпрацювати з громадою. Я навіть не знаю звідки ті люди набираються в тій церкві. Їх підтримує Москва, тому що так як ті “прихожани” кожен раз проклинають Україну, владу і все на світі, то люди одної з нами нації не можуть так сказати. Україна це ж наша батьківщина, земля, де ми живем – а не ті хто тут править. Люди за цю землю гинуть, а вони її ненавидять. І всьому біда напевне, що в нас тут мир та тиша. Бо там на Сході люди розуміють, що таке війна. А тут – війна і весілля йде в один рівень”, – сказав військовий, кіборг, ветеран двох війн – в Афганістані та Україні – Володимир.
“Загuнув герой. Перший герой Жовкви, який загuнув у війні з Московським окупаційним режимом. Не відкрити навіть браму, щоб вшанувати його – я вважаю це верхом цинізму. Володимир віддав своє життя за мир та спокій, патріот, молода людина, у якої було життя попереду, і якому не судилось жити та будувати своє життя. Його додому привезли в трyні. Останню шану герою вийшли віддати всі мешканці міста. Всі хто знав Володимира, і ті хто лише пам’ятатиме його. Тому на мою думки такій церкві не місце в місті. Люди пропонують зібрати віче, і подати документи на сесію міської та районної ради для припинення їх діяльності. Не можна воювати з агресором, і під боком спонсорувати їх церкву. Я вважаю що церква має поважати своїх загuблих героїв”,- додав волонтер Ігор Муравський.
Шукайте деталі в групі Facebook