Грищенко: Європа може зупинити Путіна, якщо зробить три кроки. Інтерв’ю
Санкції, запроваджені Євросоюзом проти Росії, можуть бути посилені в трьох напрямах. Зокрема, Європа може хоча б тимчасово відмовитися від російського газу та нафти, а також закрити “лазівки”, що залишили для низки російських банків, які не відключили від міжнародної фінансової системи SWIFT, аби мати змогу сплачувати за російський газ.
Чи будуть після війни західні лідери потискати руку президенту Росії Володимиру Путіну? Відповідь на це запитання не така проста, як видається. Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю висловив ексміністр закордонних справ України Костянтин Грищенко.
– У середу, 6 квітня, Євросоюз може розглянути додаткові санкції проти Росії через різанину в Бучі. Зокрема, йдеться про нафтове та газове ембарго. Чи буде ухвалено таке рішення?
– Те, що зараз з’являються сигнали про те, що провідні країни Європи готові розглядати ті санкції, які до цього були заблоковані або навіть не розглядалися, це однозначно. Про це свідчать заяви і з Франції, і з Німеччини.
Але проблемою залишається Угорщина, яка заявила, що не збирається погоджуватись на такі санкції.
Тому тут питання, чи буде це загальним механізмом, чи дійдуть все ж таки спільної згоди, чи це будуть двосторонні санкції, можливо, координовані Євросоюзом, а Угорщина залишиться поза ними.
6 квітня було заплановано раніше, але стало відомо, що цього дня там будуть представляти попередні напрацювання і будуть винесені нові пропозиції щодо санкцій. Це стосується і блокування портів для російських суден, і нафти й газу.
З газом, звичайно, буде набагато складніше – з одного боку. З іншого, ми входимо у весняно-літній період, коли набагато легше обмежувати споживання газу.
Тому тут все залежатиме від того, наскільки основні європейські споживачі готові відмовитись, принаймні тимчасово, від імпорту російського газу.
– На вашу думку, що сьогодні іще міг би зробити Євросоюз, щоб зупинити агресора, окрім ембарго? Чи всі основні механізми вже залучені?
– Залишається ще остаточне, повне відключення всіх фінансових установ Росії від SWIFT. І це може йти якраз логічно за припиненням імпорту нафти і газу. Оскільки ці лазівки залишились саме для того, щоби дозволити сплачувати за російські енергоносії. А якщо їх не будуть купувати, не буде жодних причин залишати якісь окремі банки в переліку тих, які не підпадають під санкції. Це другий елемент.
Третій. Вже зрозуміло, яким чином російські компанії, структури обходять санкції. Їх треба перекривати. Йдеться також і про вторинні санкції, що стосуватимуться держав, які будуть допомагати Росії обходити вже запроваджені санкції. Це достатньо багато.
Якщо хоча б 70-80% з того, що я перерахував, буде ухвалено, це буде дуже серйозно. Але 6 квітня навряд чи буде остаточне рішення.
– Ще кілька тижнів тому багато говорили про пришвидшену процедуру прийняття України в ЄС. Зараз про це майже не говорять. Чи дійсно ми маємо сьогодні таку реальну перспективу – отримати членство досить швидко?
– Те, що у нас можуть бути кращі перспективи з погляду пришвидшення процедури, це, мабуть, залишається. Є достатньо багато країн, які будуть це просувати. Але якщо говорити реалістично, все залежатиме від того, як скоро завершиться війна, які будуть умови. Отже, це реально. Але думаю, що про деталі говорити завчасно.
– Як ви вважаєте, після закінчення війни, хоч яким би воно було, якими на вигляд будуть відносини державних лідерів країн Заходу із Путіним?
– Я думаю, це спрогнозувати не так вже й просто, оскільки завжди знайдуться такі, як Орбан, які будуть готові в будь-який момент поїхати до Москви. Будуть і ті, які вважатимуть це морально складним. Але я думаю, що про це також говорити завчасно.
Все залежатиме від того, як і коли припиниться війна, скільки ще триватимуть ті звірства, ті порушення всіх норм і правил ведення війни з боку Росії.
Зараз є широке обурення, сама можливість спілкування з Путіним викликає вкрай негативну реакцію. А втім, ми бачили, що напередодні виходу росіян з Бучі Путіну телефонував Макрон і Шольц.
Шукайте деталі в групі Facebook